придбати квитки. Єдиною перешкодою було діждатись офіційного запрошення від Жульєна.
Адже Бірма лише кілька років тому відкрила свої простори для туристів. Тож потрапити до неї було нелегко. Для отримання візи необхідні були запрошення та гарантії приймаючої сторони. А Жульєн мовчав, уже кілька днів не виходив на зв’язок.
Анна не знаходила собі місця. Аж ось нарешті він прислав повідомлення, що мав дуже багато роботи і невирішених питань, і що запрошення він обов’язково підготує.
Розділ 4
ЯНГОН
В останні кілька днів Анна тікала від буденності та мріяла про море. Бажання були такими далекими й нереальними…
Але невдовзі вона опинилася в обіймах Жульєна у далекій Азії! Напередодні Нового року коханий нарешті надіслав довгоочікуване запрошення. Увесь пакет документів вже був давно зібраний, тож Анна швидко подала всі папери на візу. Дива їй не обіцяли, бо процедура мала зайняти кілька днів. Анна не знаходила собі місця. Жульєн теж нетерпляче кожного дня запитував кохану: чи готова віза? Нарешті паспорт Анни – в її руках, квиток у кишені!
Останній квиток випав на 31 грудня, тож прилітала Анна до Бірми вже у Новому році. Салат «олів’є» і врочисту промову президента по телевізору Анна з радістю проміняла на новорічні сподівання у літаку. Вона була готова відмовитися навіть від нової роботи, аби ще хоча б раз опинитися в обіймах Жульєна.
Валізу зібрала швидко, вибирала лише світлі кольори та довгі спідниці. Не забула і про подарунок коханому – красиву білу сорочку. З холодного та засніженого Києва жінка прямувала у далеку Азію… Що її чекає?
Довгий переліт Київ—Амстердам—Бангкок тривав досить легко для неї. Адже її таки чекала приголомшлива країна і вже такий рідний Жульєн… Київський годинник відрахував північ, проте Анна була вже так далеко. Під час пересадки вона отримала повідомлення від Жульєна з побажанням щасливої дороги. Надіслала повідомлення батькам, що з нею все добре. І за мить опинилася вже знову поміж хмар. Гарненькі стюардеси азіатських авіаліній вітали пасажирів на борту пластиковими келихами з шампанським. Попереду – одинадцять годин довгого перельоту. Анна почувалася піднесено, у душі панувала незвичайна гармонія…
Відлітаючи далеко від дому, Анна хотіла залишити у Києві не лише холодний вітер та мороз, а й свої давні відчуття. Чим далі віддалявся літак, тим менше вона відчувала колишні невдачі й негаразди. Крізь сон бачила далекий схід сонця, а ще – чула голос Жульєна. Стюардеса дбайливо прикрила Анну м’яким пледом. А та солодко спала, схиливши голову. Їй снилася зустріч із Жульєном, його сині очі з вологим блиском, – він заглядав на самісіньке дно її душі.
За декілька годин Анна прокинулася. Почали розносити сніданок. До омріяного щастя лишалося все менше і менше миль. Анна почала трохи хвилюватися. Якою то буде їхня зустріч із Жульєном?
З Бангкока в Янгон відлітала вже внутрішніми авіалініями на маленькому літаку. Після довгого перельоту забігла до дамської кімнати, аби перевдягнутися у легкі білі шорти й сорочку. І хоч