rel="nofollow" href="#i000006630000.jpg"/>
Для так званої стандартної атмосфери температура на висоті 11—20 км є сталою і дорівнює -56,5°С; швидкість звуку на цих висотах 295,07 м/с.
Швидкість звуку в рідинах та твердих тілах суттєво більша, ніж у повітрі, проте тут теж існує певна залежність від температури:
Колись відомий популяризатор науки Я. Перельман запропонував обміркувати таку ситуацію: що сталося б, якби звук поширювався в повітрі не зі швидкістю 340 м/с, а набагато повільніше – наприклад, зі швидкістю 340 мм/с?
Він пропонує розглянути таку ситуацію. Сидячи в кріслі, ви слухаєте розповідь вашого знайомого, котрий має звичку говорити, ходячи сюди-туди по кімнаті. При звичайних, існуючих швидкостях звуку це анітрошки не завадило б вам слухати його. Але при зменшеній швидкості звуку ви нічого не зрозумієте з мови вашого гостя: звуки, створені раніше, будуть доганяти нові і «перемішуватися» з ними, – вийде плутанина звуків, позбавлена всякого змісту!
Утворення звуків
Голосом називають сукупність різноманітних за висотою, силою і тембром звуків, створюваних за допомогою голосового апарата людиною. (Можна також говорити й про голос тварин, якщо вони дихають легенями.)
Голосом супроводжуються також рефлекторні рухи м’язів гортані (чхання, кашель тощо). Людина виражає голосом відчуття, почуття, думки (лемент, сміх, плач, розмовна і вокальна мови). У створенні звуку беруть участь повітряні шляхи і порожнини (легені, бронхи, трахея); система резонаторів підсилює звук.
Хто багато говорить, той говорить багато дурниць.
Різна частота звукових коливань залежить від довжини і напруги голосових зв’язок, що, у свою чергу, обумовлюється станом м’язів гортані. Вважають, що кількість коливань голосових зв’язок за секунду збігається з кількістю імпульсів, які надходять з центральної нервової системи.
Висота голосу залежить від частоти коливань голосових зв’язок, що, у свою чергу, обумовлено їх довжиною, товщиною і напругою.
Сила голосу залежить від розмаху коливань голосових зв’язок, що визначається силою напору видихуваного повітря.
Механіка створення звуку у всіх хребетних, які мають голос, практично однакова. Під час дихання повітря з дихальних шляхів під дією видихальної мускулатури, що створює в них підвищений тиск, плавно і безупинно проходить через широко відкриту голосову щілину. При створенні звуку голосова щілина замкнута і голосові зв’язки напружені. Щілина відкривається під тиском повітря лише на короткий час. Через неї з дихальних шляхів виходить лише частина повітря. Після цього голосові зв’язки знову стуляються і починають коливатися. Ротова та носова порожнини відіграють роль резонаторів – вони підсилюють звук.
На малюнках показано загальний вигляд голосового апарату людини (1), загальний вигляд зв’язок (2), а також зв’язки у спокійному (3) і напруженому