та науковий авторитет Ньютона був такий великий, що його шанувальники та послідовники досить часто підносили його наукові припущення й гіпотези до абсолюту, тобто вважалося, що їх навіть обговорювати не можна. Через те Ньютону часто приписували такі речі, про які він і не говорив, і не писав. Ось що можуть наробити «наукові фанати»!..
Біографія та творча доля цієї видатної людини така цікава, що деякі її фрагменти ми винесли в окремий розділ наприкінці книги.
Таким чином, можна вважати, що саме з кінця XVII – початку XVIII ст. почалася та фізична наука, яка сьогодні є основою природознавства, техніки та нових супертехнологій.
Європейський науковий поштовх не обминув і Росію, де завдяки відкритій у 1725 р. Петербурзькій Академії наук теж почався бурхливий розвиток наукових, зокрема фізичних, досліджень. Розвиток фізики в Академії пов’язаний з іменами М. В. Ломоносова та запрошених європейських учених – Леонарда Ейлера, Даниїла Бернуллі, Георга Ріхмана та інших.
Михайло Ломоносов залишив небагато закінчених та надрукованих наукових праць з фізики й хімії: більша частина так і залишилася у вигляді заміток, фрагментів. Нині важко навіть і повірити, що тривалий час він взагалі був відомий передусім як поет та письменник. Тільки, мабуть, з Пушкіна нащадки почали ставитися до Ломоносова як до «першого російського університету».
II. Рух та взаємодія
Рух завжди і всюди
Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що таке рух ? А взагалі, чи варто над цим замислюватися: може, це питання не дуже цікаве і не гідне нашої уваги? Проте поміркуймо трохи над цим.
Життя ставить перед наукою цілі; наука висвітлює шляхи життя.
Мабуть, ще первісним людям доводилося дивитися в небо й навкруги і відчувати (звісно, ще не розуміти!), що здійснюються певні зміни. Вони інтуїтивно використовували набутий досвід спостережень за рухом тварин, птахів задля власних потреб, наприклад для полювання.
Через десятки тисяч років людині вже потрібно було більш свідомо враховувати особливості рухів, які здійснювалися нею та всім, що знаходиться навкруги. Дивлячись на небо, стародавні греки ставили собі питання, чому яскраві «точки» на небі (зорі та планети!) рухаються саме так, а не інакше. А чому падає камінь, випущений з рук? Як зробити політ стріли або пращі більш точним? І ще багато інших «чому» змушувало людей замислюватися над тим, що вони спостерігали і що вже навіть увійшло в їхній вжиток.
Виявилося, що абсолютно всі об’єкти, які знаходяться навколо нас, рухаються, причому навіть і тоді, коли вони начебто перебувають у стані спокою.
Чим різняться рух та стан спокою?
Уявіть собі, що після важкого трудового дня в школі ви, переглянувши улюблену телевізійну передачу, заснули на дивані. Ви, звичайно, вважаєте, що в такому стані ви не рухаєтеся?
А чи відомо вам, що наша Земля обертається