гімн України «Ще не вмерла Україна» було офіційно затверджено після проголошення незалежності України. Слова гімна належать П. Чубинському (1862), а музику написав М. Вербицький.
Поема виникла на основі давніх і середньовічних героїчних пісень і сказань що уславлювали визначні історичні події. Тому первісна поема мала переважно епічний характер і нерідко була пов’язана з міфологічною творчістю.
В основу твору «Пісня про Гайавату» покладено легенди індіанських племен про легендарного вождя, мудрого і щирого Гайавату. Він жив у XV ст. напередодні появи на американських землях перших поселенців. У поемі оспівується мужній герой, який дбав про щастя свого народу і закликав до єднання заради добра і правди.
Поема
Віршований ліричний або епічний твір, у якому зображені значні події та яскраві характери, здавна має назву поема. Їх є кілька різновидів – ліро-епічна, сатирична, героїчна, повчальна, бурлескна, драматична тощо. Поемою також іноді називають давні епопеї, такі як індійська «Махабхарата», давньогрецькі «Іліада» та «Одіссея» Гомера, давньослов’янське «Слово о полку Ігоревім».
В епоху романтизму поеми набули філософського і символічного забарвлення. Саме так можна розглядати поеми «Паломництво Чайльд-Гарольда» Дж. Байрона, «Мідний вершник» О. Пушкіна, «Дзяди» А. Міцкевича, «Демон» М. Лермонтова, «Німеччина. Зимова казка» Г. Гейне, «Гайдамаки» Т. Шевченка», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Мойсей» І. Франка.
У романтичній поемі, за традицією, зображується герой з надзвичайною долею, але він неодмінно відображає якісь риси духовного світу самого автора.
У другій половині XIX ст., незважаючи на деякий занепад жанру, з’являються окремі видатні твори, такі як «Пісня про Гайавату» Г. Лонгфелло в перекладі російського поета І. Буніна.
Поема – жанр непростий для сприйняття. Читаючи «Фауста» Й. В. Гете, «Божественну комедію» Данте, «Сон» Т. Шевченка або драматичну поему «Кассандра» Лесі Українки, треба не лише сприймати сюжет, образи, героїв, але й замислюватися над глибиною авторського задуму. Поема потребує знання міфології, історичного матеріалу, змушує розмірковувати над сенсом життя.
Іноді поемою називають великий прозовий роман, який, крім глибокого змісту й широкого висвітлення життєвих подій, відзначається неабияким пафосом та ліризмом. Це «Мертві душі» М. Гоголя, «Поема про море» О. Довженка.
Близькими до них є поеми, писані прозою, які виникли ще за доби романтизму ідосягли розвитку в добу символізму у творах таких поетів, як Ш. Бодлер та А. Рембо. В українській літературі жанр поеми знайшов найвище своє втілення у творчості І. Котляревського, Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка.
Як жанр, що існує на межі епосу, лірики і драми, об’єднуючи їхні художні особливості, поема залишається і сьогодні показником найвищої поетичної майстерності.
Балада
Балада – ліричний жанр суто європейського