і вмирає, але […] оживає знову»[10] 57. Кохання непостійне, непевне, мінливе; воно може згаснути, потім розгорітися знову, а затим зітліти.
Скільки часу триває магія кохання?
Ніхто не знає. Група нейробіологів нещодавно дійшла висновку, що кохання зазвичай триває від дванадцяти до вісімнадцяти місяців58. Як побачите в третьому розділі, наше дослідження мозку показує, що кохання може тривати принаймні сімнадцять місяців. Але я б поставила на те, що тривалість кохання може відчутно змінюватися залежно від дійових осіб. Більшість людей відчули на собі скороминуче захоплення, що тривало лише кілька днів чи тижнів. І, як ви знаєте, коли стосункам перешкоджають, таке полум’я може палахкотіти багато років. Труднощі стимулюють пристрасть59.
Утім, коли партнери насолоджуються повсякденними радощами співжиття, цей жар у серці таки поступово спадає і часто замінюється іншою нейронною мережею в мозку, прив’язаністю – відчуттям спокою та єднання з коханим.
Звичайно, кохання може набувати різних форм. Можна прокинутися на самоті серед ночі з відчуттям покинутості та відчаю. А тоді вранці отримуєш дзвінок або мейл від об’єкта пристрасті, і надія починає оживати. Потім ви зустрічаєтеся з милими за вечерею, говорите, смієтесь, а ваш екстаз перетворюється на відчуття безпеки та спокою. Після вечері ви йдете в ліжко, щоб разом почитати, і незабаром вас охоплює жага. А вранці кохана людина йде не попрощавшись, скасовує наступне побачення чи називає вас чужим іменем – і ви знову поринаєте в зневіру.
Що за погоня, боротьба шалена,
Сопілки й бубни? Що за божевілля?[11]
Джон Кітс добре розумів, що кохання – це вибух зовсім різних мотивацій та емоцій, які змішуються й формують безліч варіацій настрою. Доброта, захоплення, бажання, страх, підозра, ревнощі, сумніви, незграбність, збентеженість: у будь-яку мить цей калейдоскоп почуттів може зміщуватися знову і знову.
«Пристрасть нагадує паводки й потоки», – писав сер Волтер Релі60. Ми пливемо тими течіями. Але психологи розрізняють два основні типи кохання: взаємне (пов’язане з задоволенням та насолодою) і нерозділене (пов’язане з порожнечею, тривогою та скорботою)61. Майже всім нам відомі муки та піднесення кохання.
Ми не самотні. У своїй книжці «Вираження емоцій у людини і тварин» Чарльз Дарвін висунув гіпотезу, що в людей багато спільних почуттів із «нижчими» тваринами62. Справді, багато пухнастих та пернатих створінь, що живуть з нами на цій планеті, схоже, відчувають щось на кшталт закоханості.
2. Тваринний магнетизм: Кохання у тварин
Знов бачу невтомних, вірних коханців – Лебедів на воді. Птахи ці вміють допильнувати Серця свої молоді. Покори й неспокої – де б птахи не блукали – Лишаються з ними стало[12].
Коли лютневі заметілі вбирають луки острова