карби і зарубки були ще у давніх слов’ян.
Коли ґазда віддає комусь в найми полонину на літо (так званий політок) і за умовою має отримати за це від наймача певну кількість молока або бриндзи, то, в міру надходження належного, обоє щоразу вирізають однаковий карб на дощечці, яку розтинають на дві частини. При розрахунку розітнуті частини знову прикладають одна до одної, щоб перевірити стан рахунків. Подібним чином роблять і на спільних великих пасовищах, де зацікавленими є багато людей, котрі віддають свої стада на літо. Власник, орендар полонини, якого називають депутатом, або ватаг відкриває рахунок окремо з кожним. Перед тим, як змішати стада, ватаг і кожен власник отар, так званий мішєнник, разом викарбовують на палиці кількість дійних овець. Після того, як зроблено зарубки, дощечку розтинали; більша частина, яку називають колодою, залишається у ватага, а меншу, так званий реваш, забирає мішєнник. Якщо скласти обидві частини, завжди видно стан рахунків. Усередині позначають карбами число ялових овець. Самі цифри та карби, що відрізняються в різних частинах краю, загалом нагадують римські цифри. Міра першого доїння закарбовується окремо. Мішєнник повинен отримати в шістнадцять разів більше бриндзи, ніж було надоєно молока при першому доїнні. У міру того, як забирають бриндзу протягом літа, карбується кількість бербениць, а окремо – міртуки та менші мірки. Так ватаг веде облік, і так розраховується з кожним мішєнником. Кожна колода має інший знак, щоб її можна було легко розпізнати і знайти в пучкові дощечок, зв’язаних мотузкою або ликом, що їх залишає в себе ватаг. Нині залишилося дуже мало полонин, де використовуються такі ревашові карби.
3
Від грецького «симболе», запозиченого від волоських пастухів.
4
Hacquets neueste politisch-gegographische Reisen in der Jahren 1791—2—3 durch die Dacischen und Sarmatischen Nordkarpathen. – Nürnberg 1794.
5
Словенці з Країни та Каринтії/
6
Про це йтиметься в другому томі «На високій полонині» – «Чвари».
7
Мандатори – адміністративні урядовці, про яких довго ходила недобра слава. Йдеться про абсолютизм і централізований терор в Австрії, коли через побоювання заколотів заборонили всі обряди та зібрання. Навіть духівництво змушене було визнати коляду «язичництвом».