для меломанів, така невідповідна до уявлень про оперні амплуа співачки, що в залі вмить запанувала тиша.
Тремтить від очікування Пуччiнi, хвилюється Соломія, але вона сповнена рішучості вкласти усю себе у роль мадам Баттерфляй. «Численна публіка зійшлася до театру «Grande» на прем’єру опери «Мадам Баттерфляй». Тут був присутній весь цвіт культури Бреші, усе світське товариство. Чимало слухачів прибуло з Мілана. Всі у напруженому чеканні… Рівно о 9-й вечора за дириґентським пультом з’являється маестро Клеофонте Кампаніні. Блискуча постановка спектаклю здається більш відповідною і співзвучною духові опери, ніж попередня в «La Scala». Зал оживає при звуках романсу Пінкертона, чудово проспіваного тенором Дзонателло. Слухачі викликають композитора. Після хорової партії – ще один виклик Пуччині. Прекрасно звучить значно перероблений дует, і завіса опускається під гучні оплески і схвальні вигуки. Потім її знову піднімають, щоб повторити «на біс» фінал дуету «Чудова ніч». Публіка двічі викликає до рампи компзитора твору, а також Кампаніні, Соломію Крушельницьку, яка бездоганно вела свою партію, Дзонателло і Піні Корсі.
Починається друга дія вистави. Цілковитий тріумф романсу Баттерфляй «Чуєш, ще прийде день жаданий». Слухачі вимагають повторити романс, і Крушельницька задовольняє це прохання… Повторюється «на біс» також сцена читання листа і дует Судзукі та Баттерфляй. Цю прекрасну дію завершує перша частина інтермецо, яку оркестр повторює…
Третя дія увінчала успіх перших двох. Нова «Мадам Баттерфляй» остаточно утверджує себе серед загального захоплення. По закінченні опери композитор і артисти, відповідаючи на палкі вітання, сім разів виходили вклонитися схвильованим слухачам. «Соломія Крушельницька, яка вразила усіх силою драматизму і блискучим акторським талантом, була справжньою тріумфаторкою вистави», – пише у своїй книжці «Повернення Баттерфляй в рідне гніздо Торре дель Ляґо» відомий італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі.
І ось довгоочікуваний тріумф. Українка врятувала «барвистого метелика» Пуччині. Успіх був більший, ніж можна було собі уявити. Крушельницька разом із композитором виходили на біс сімнадцять разів! Леонс Брана (один із рецензентів) написав статтю «Українка рятує Чіо-Чіо-сан». Інші автори газет також захоплено писали, що своїм успіхом опера завдячує прекрасній українській співачці, отож Пуччині має бути безмежно вдячний іноземній виконавиці. «Ми не помилилися, – писали газети, – вважаючи, що Соломія Крушельницька стане справжнім відкриттям для нашої публіки. І справді, вона зачарувала всіх глядачів своїм блискучим голосом, неперевершеним ефектом майстерного співу. В цій важкій партії вона показала себе гідною своєї великої слави».
За словами Рінальдо Кортопассі, «ця щедро наділена інтелектом, культурою і волею артистка прагнула не просто виконання ролі, а її розкриття, не персоніфікації, а формування драматичних і поетичних постатей своїм особливим винахідливо-гострим