інший шматочок?
– Не знаю.
– Гаразд, спробую, я страшенно хочу їсти, – рішуче сказала Поліхромія, взявши в руки маленький шматочок білого м’яса, який Косматий чоловічок вибрав спеціально для неї, і шматочок хліба з маслом. Вона поїла й вирішила, що індичка дуже смачна, набагато смачніша, ніж печиво з туману. Дівчинці знадобилося зовсім небагато їжі, щоб насититися. Вона запила обід маленьким ковтком холодного чаю.
– Ти їси, як муха, – сказала Дороті, яка щойно розправилася з досить великим шматком індички. – Втім, я знаю декого в Країні Оз, хто не їсть зовсім.
– Хто ж це? – зацікавився Косматий чоловічок.
– Там кілька таких. Перший – Опудало, солом’яне опудало, а другий – Залізний Лісоруб. У них зовсім немає апетиту, тому вони ніколи нічого не їдять.
– А вони живі? – запитав Ґудзик-Розумник.
– Звичайно. До того ж вони дуже розумні й симпатичні. Якщо ми доберемося до Країни Оз, я вас обов’язково познайомлю.
– Ти справді сподіваєшся потрапити в Країну Оз? – запитав Косматий чоловічок і сьорбнув холодного чаю.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.