Ти змінив моє життя. Абдель Селлу

марення перериває директор.

      – Боюся, вашого кулінарного аргументу недостатньо… Ми ще порадимося, але, думаю, результат обговорення вже відомий. Через кілька днів на адресу ваших батьків прийде лист. Можете йти.

      – Ну, що ж… Тоді до зустрічі!

      – Ні, не думаю… Щасти, Абделю Яміне.

* * *

      Лист батькам іще не прийшов, а я їх і не попередив, я їх повністю ігнорую. Я давно звільнився від шкільної системи і сім’ї. Утім, за законом, мене можуть допитувати лише в присутності офіційного опікуна. Поліцейські їдуть до Белькасема та Аміни, привозять їх до 36-го будинку на набережній Орфевр, де розміщується карний розшук. Вони заходять до коридору, де я дрімаю, розвалившись на стільці. Вони водночас і вражені, і пригнічені. Мати накидається на мене.