align="center">
87
Коханка Дзустіньяні (італ.).
88
Друзі мої, це чудо! (італ.).
89
…у ній іще не можна було вгадати автора «Альцести» і «Орфея» – «Альцеста» (1767) і «Орфей і Евридіка» (1762) – твори зрілого Ґлюка, який прагнув звільнити оперу від самодостатньої вокальної віртуозності й посилити її драматичну виразність.
90
«Арчифанфано, король божевільних» (італ.).
91
Брента – ріка, що впадає у Венеціанську затоку.
92
…онімечила своє прізвище… в найтрагічніший момент Тридцятилітньої війни. – Маються на увазі переслідування протестантів, після поразки чехів у битві при Білій горі (1620). Тридцятилітня війна, що сплюндрувала і спустошила країни Центральної Європи, тривала з 1618 по 1648 рік.
93
Марія-Терезія (1717—1780) – австрійська імператриця (1740—1780). До 1765 р. співправителем Марії-Терезії був її чоловік Франц-Стефан Лотаринзький, а з 1765 – її син Йосиф (пізніше імператор Йосиф II).
94
…в щойно завершеній війні за престолонаслідування. – Йдеться про війну за австрійську спадщину. Війна почалася 1740 р. після смерті Карла VI, який, за відсутності чоловічого потомства, залишив усі володіння Марїї-Терезїї. Права останньої почали заперечувати європейські монархи, що перебували в спорідненості з Габсбурзьким домом, а також Фрідріх II, який претендував на австрійську провінцію Сілезію. На боці Австрії виступили Англія, Голландія, а також Росія. У війні за австрійську спадщину, що тривала до осені 1748 p., брала участь більшість європейських держав.
95
Мамлюки – воїни особистої охорони єгипетських султанів, яких набирали з тюркських і кавказьких рабів.
96
Капелан – тут: священик, який перебуває при домашній церкві.
97
Каноніса – особа, яка бере участь в управлінні монастирем або виконує його обітниці, перебуваючи в миру (каноніси належали зазвичай до аристократичних родин).
98
Гусит – послідовник Яна Гуса (1371—1415). Походження назви дерева пояснюється в 35 розділі.
99
Шрекенштейн – скеля Жаху; у цих краях багато місць носять таку назву. (Прим. автора.)
100
Корнер – правильно: Коррер П'єтро. Прибув до Відня як посол Венеції в 1753 році.
101
Найяснішої, найповажнішої, найіменитішої (італ.).
102
«Звід променистий» Марчелло – рядок із псалма Марчелло, наведеного в розділі 10.
103
Лібуше – легендарна чеська правителька, яка відзначалася мудрістю й була наділена даром передбачення. Легенда про Лібуше наводиться в «Чеській хроніці» Кузьми Празького.
104
Триста з лишком років тому… – Відомості про події чеської історії XV ст. взято Жорж Санд головним чином із книги Жака Ланфана «Історія Гуситських війн і Базельського собору» (1731).
105
П'яниця Вінцеслав – Вацлав IV (1361�