гнів Кривого Чаклуна і його дружини. До того ж, йому здалося, що дядько Нанкі на його боці, бо бачив, як він підсипав у суміш порошки з інших банок, і не сказав ні слова. Але дядечко взагалі говорив вкрай рідко.
Поснідавши, всі вирушили в лабораторію Чаклуна, де перед дзеркалом на підлозі лежав Скляний Кіт, а Латочка, як і раніше, сиділа на лаві.
– Ну а тепер – за справу, – коротко сказав Кривий Чаклун. – Зараз відбудеться найбільше диво, на яке здатний чарівник навіть у Країні Оз, бо в будь-якій іншій про це не може бути й мови. Тож, гадаю, оживлення Латочки має відбуватися під музику. Приємно усвідомлювати, що першими звуками, які вона почує, будуть прекрасні акорди.
Сказавши це, він підійшов до грамофона, вбудованого в маленький столик у кутку, і став його заводити, а потім приладнав до пристрою велику золоту трубу.
– Музика, яку надалі слухатиме моя служниця, – своєю чергою завважила Марголотта, – це накази її господині. Але я нічого не маю проти того, що її появу на цьому світі вітатиме невидимий оркестр. Потім мої розпорядження і вказівки цілком замінять його.
Грамофон заграв веселий марш, а Кривий Чаклун відімкнув шафу й дістав золоту баночку з Живильним Порошком.
Потім всі підійшли до лавки, де сиділа Латочка. Марголотта і дядько Нанкі зупинилися біля вікна, Оджо став збоку, а Кривий Чаклун – перед лялькою, щоб зручніше посипати її Порошком.
Скляний Кіт теж підійшов ближче, щоб подивитися на небачене видовище.
– Усі готові? – запитав доктор Піпт.
– Усі готові, – відгукнулася його дружина.
Тоді Кривий Чаклун нахилився до Латочки й перехилив баночку. З неї висипалося кілька крупинок чудодійного засобу, що впали на голову і руки ляльки.
V. Жахлива подія
– Щоб чари спрацювали, потрібно кілька хвилин, – пояснив Чаклун, акуратно посипаючи ляльку Порошком.
Аж раптом Латочка підняла руку й вибила баночку з руки Кривого Чаклуна. Марголотта й дядько Нанкі так злякалися, що відскочили назад і, зіткнувшись одне з одним, зачепили полицю, з якої на них упала банка з Каменеформом.
Побачивши це, Кривий Чаклун закричав так, що Оджо відскочив убік, а слідом за ним, заломивши від жаху свої ганчіркові руки, і Латочка. Скляний Кіт своєю чергою сховався під столом. Тож Каменеформ потрапив тільки на Марголотту й дядька Нанкі. Чари спрацювала миттєво: живі істоти перетворилися на мармурові статуї.
Оджо відштовхнув Латочку і підбіг до дядька Нанкі – свого єдиного друга й захисника. Та, схопивши його за руку, відчув тільки холод і твердість. На мармур перетворилася і його довга борода. Кривий Чаклун у розпачі бігав по кімнаті. Він благав дружину пробачити його, відповісти йому, знову повернутися до життя.
Латочка швидко отямилася від переляку і з цікавістю почала роздивлятися все, що її оточувало. Помітивши дзеркало, вона з подивом втупилась у нього, вивчаючи свою незвичайну зовнішність –