неї ми точно б дізналися з древніх джерел, оскільки ця частина Середземного моря, як ми бачимо, була відома людству з давніх давен. Врешті, там ми могли б знайти якісь матеріальні артефакти, подібно до того, як ми знаходимо сліди Мінойської культури на острові Крит. Та на Санторіні немає залишків Атлантиди! Ми знаємо про виверження вулкану у 1645 або 1450-му році до нашої ери, яке, до речі, знищило Мінойську цивілізацію. Якби на Санторіні була така супердержава, як Атлантида, то греки уже щось та й знашли б, – з посмішкою звернувся Іван Андрійович до студентів.
– Але ж до чого тут територія сучасної України, якої взагалі немає на показаних на екрані малюнках? – нагадала про себе Юля.
– Це правда. Але не поспішайте, – пригальмував професор дівчину, яка вже відчула близьку перемогу.
– Лише запитаю вас, чи згідні ви з тим, що події, які відбувалися за межами тодішніх ойкумен були невідомі мешканцям тодішніх цивілізацій? – запитав Войцеховський в аудиторії.
– Тааак! – в один голос вигукнули студенти.
– Так само, як вам молодий чоловіче, – звернувся Іван Андрійович до студента, який описував події за вікном, – невідомо, що зараз діється на Хрещатику, так і їм не було відомо, скажімо, що відбувалося в інших частинах Земної кулі! У випадку з дальшими світами, як Карибський басейн чи Атлантичний океан, то чи дізналися б про їхнє існування автори Олександрійсього давнопису, які навіть не уявляли собі, що десь там, за межами їхньої ойкумени, є життя?
Студенти заперечно покивали головами…
– Отож! – переможно вигукнув Іван Андрійович. – Ми погодилися, що якби Атлантида була десь поза межами відомого світу древніх єгиптян, шумерів і греків, то вони б про неї просто не знали, – розвів руками Іван Андрійович.
– З іншого боку, якщо б Атлантида була в межах цих ойкумен, то ми мали б більше інформації, оскільки про неї могли залишитися сліди або в зображеннях або в легендах і міфах.
– То де ж ця Атлантида могла бути? – з подивом запитав Іван Андрійович аудиторію цілковито заплутавши молодих людей. І після короткої паузи відповів:
– Швидше за все її треба розшукувати в іншому часі…
Юля з подивом дивилася на професора. Цей чоловік поступово, але аргументовано одне за одним руйнував усі існуючі уявлення дівчини про можливе місцезнаходження Атлантиди. Вона почала погоджуватися з його думкою, що навіть гіпотетично Атлантиди не могло бути на Санторіні. Бо тоді б давні греки про це точно щось написали. Ну і справді, від Мінойської культури залишилися рештки Кноського палацу, черепки… а на Санторіні нічого не має… Важко собі уявити, щоб шумери чи древні єгиптяни щось знали про події в Атлантичному океані. Про існування цього простору тодішні люди навіть не здогадувалися. Звідки вони могли дізнатися про Атлантиду там, де життя для них не існувало? Про Кариби й говорити нічого. Це зовсім далекі світи… В якийсь момент Юля подивилася на аудиторію. Усі студенти зачаровано слухали професора… Зрештою й