й шуму (пізніше мені сказали, що йому навіть робили заспокійливий укол). І тоді я взяв те ягнятко і поклав собі на плечі. Знаєте, що сталося? Тваринка якось так інстинктивно притулилася мордочкою до мого обличчя і заспокоїлася… Мені відразу стало мирно, тепло, а ягнятко заснуло. (Символом загубленого ягняти, якого добрий пастир має знайти і покласти собі на плечі, в єпископському одязі слугує омофор.) Повертаючись до вищезгаданого євангельського вислову, зауважу, що коли добрий пастир знаходить ту овечку, то її не б’є, не копає, не штовхає, не жене назад до того стада, яке вона покинула, а бере на плечі і сам несе.
Це добра наука для нас, бо ми часто уподібнюємося до загубленого ягняти. Проте яку велику радість і який мир ми можемо пережити, коли відчуємо, що хтось нас знаходить, не сварить за гріх, а лагідно бере на плечі! І ми йдемо, ступаючи по тих горах, каміннях Його ногами. Оце приклад надії!
Коли Господь Бог нас віднаходить, то ми потім можемо бути сильними, йти крізь життя Його ногами і надіятися попри всяку надію, як писала Леся Українка («Contra spem spero»). Це стається тому, що маємо силу, яка походить не від наших зусиль, не від нашого багатства чи наших можливостей. Це сила, яку дарує нам Господь Бог, і її не можна втратити. Ніхто її не може в нас забрати, жодна економічна криза. Апостол Павло казав, що ні ангели, ні сили не можуть його відділити від Христової любові.
Бажаю, щоб цього вечора кожен із вас відчув себе віднайденою овечкою. Якщо маєте якусь біду, проблему, якщо ви розгублені – ідіть до Христа, який казав: «Прийдіть до Мене всі, втомлені і обтяжені, Я заспокою вас» (Мт. 11, 28).
У грудні я відвідував наших людей в Одесі, і там на зустріч зі мною прийшов голова профспілки моряків, який, до речі, не був християнином. Цей чоловік звернувся до мене з таким проханням: «Нам дуже потрібно, щоб ваші священники були капеланами на наших кораблях». Я спитав чому. І він мені пояснив: «Багато українців потрапляє до рук піратів. Ми бачимо, що в таких екстремальних обставинах поведінка людей, які вірять у Бога, цілковито відрізняється від поведінки інших. Вони не втрачають надії навіть тоді, коли немає певності, що хтось знайде мільйон доларів, аби їх врятувати. Я питав одного капітана, як він вижив, а той мені відповів, що молився, знав, що хтось його знайде». Можливо, людські інституції були інструментами в руках того «когось», а той «хтось» є Христос.
Бажаю вам, щоб ви були сильними силою Господа Бога, мужніми Його відвагою, багаті Його багатством. І тоді, будьте певні, майбутнє вже перебуватиме в нас, тому що цією силою християнського життя є наша надія, яку зароджуємо у нашій вірі.
Перша неділя Великого посту – неділя Православ’я
с. Унів (Львівщина), Свято-Успенська Унівська лавра, 4 березня 2012 року
Преподобні отці, браття і сестри!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Господь Бог дозволив нам щасливо пережити перший тиждень Великого посту. І ось сьогодні ми чуємо в євангельському читанні історію про