Чорниці мають темно-синій колір, бо містять антоціани. У складі варення чотири інгредієнти: власне, ягоди, цукор, вода та лимонний сік. Лимонний сік сприяє тому, аби пектин, який міститься в ягодах, активніше згущував варення. А відбувається це через те, що… сік є кислотою. Тобто моє варення стало рожевим, тому що зварені в каструлі чорниці відіграли роль великого лакмусового папірця. Щоб добре згуснути, воно просто мусило стати рожевим. Захоплення від розв’язання загадки з лихвою компенсувало розчарування від того, що не вдалося зробити темно-синього варення. Сповна. Бо відкриття, що з однієї ягоди можна отримати цілу веселку кольорів, – великий скарб, вартий своєї офіри.
У книжці, що у вас в руках, ідеться про пов’язування малих речей, які бачимо щодня, з великим світом, в якому живемо. Це таке собі бавлення з фізичним світом, коли на прикладах зі смаженою кукурудзою, з калюжами кави та магнітиками на холодильниках можна пролити світло на експедицію Скотта, медичні досліди, навіть посприяти розв’язанню наших майбутніх потреб в енергоресурсах. Наука – це не про «них», а про «нас», і кожен з нас може пережити ту пригоду по-своєму. Кожен розділ у цій книжці розпочинається з чогось такого, що ми часто бачимо, але над тим не задумуємося. У кінці кожного розділу можна побачити, як прості зразки пояснюють найважливіші досягнення науки й техніки наших часів. Кожне міні-дослідження корисне саме по собі, але справжня нагорода – складання всіх частинок головоломки в одне ціле.
Є також ще одна користь від знання того, як влаштований і діє світ, але про неї науковці говорять чомусь недостатньо часто.
Розуміння того, що рухає світом, змінить наше бачення. Світ – мозаїка з фізичних систем, а коли ми ознайомлені з його основними принципами, то починаємо усвідомлювати, як вони між собою взаємодіють. Сподіваюся, що мірою прочитання цієї книжки нау кові знання-пташенята, які вилуплюватимуться з кожного розділу, швидко вберуться в пір’я, подорослішають і стануть іншим способом мислення та баченням світу. В останньому розділі книжки йдеться про те, як різноманітні зразки візерунків з’єднуються й утворюють три системи життєзабезпечення – людське тіло, нашу планету і цивілізацію. Але погоджуватися з моїм баченням не обов’язково. Суть науки – самостійне експериментування з принципами, обміркування всіх наявних доказів, а тоді доходження до власних висновків.
Склянка – це лишень початок.
1. Кукурудзяні баранці і ракети
Газові закони
Вибухи на кухні загалом не є чимось бажаним. Але іноді невеличкі вибухи спричиняються до чогось смачного. Висушені кукурудзяні зерна містять багато їстівних складників, як-от: вуглеводні, білки, залізо, калій, але вони надто щільно запаковані, і дістатися до тих складників нелегко через тверду шкірку. Їхній потенціал – заманливий, але, щоб вони стали їстівними, необхідно піддати їх докорінній перебудові. Вибух – вхідний квиток, і дуже навіть зручно, що зерна містять осердя власного