воду теж туди? – обережно запитав Тарас.
– Можна!
Акваріум на очах наповнювався життям. Іменинник опустив три горщики з водоростями в акваріум, і довге листя-лопаті загойдалось у потривоженій руками Тараса воді.
А з сумки вже з'явився черговий пакет із прозорою водою, в якій нервово, короткими ривками плавали червоно-сині екзотичні рибки – деякі не довші за мізинчик, а інші не менші за вказівний.
Через хвилину акваріум був уже наповнений не лише водою та камінням, але й рухливим життям.
– Ну от, тепер тобі буде тут не так самотньо! – сказала Оксана, з гордістю дивлячись на свій подарунок. – Подобається?
– Немає слів! – здивовано хитнув головою Тарас. – Тільки куди його краще поставити?
– Як куди? – здивувалася гостя. – У тебе на підвіконні якраз вистачить місця! Поряд із кактусами.
– Та я хотів туди ще одну теплицю… Може, краще на підвіконня в кухні?
– Якраз туди краще твою другу теплицю! – відрізала Оксана рішуче. – Живим рибкам на кухні не місце! Вони можуть тебе неправильно зрозуміти!
Тарас розсміявся.
– Вони що, ще й людей розуміти можуть? – з єхидством у голосі прорік він.
– Не всіх. Але таких, як ти, – зможуть. Якщо ти будеш до них нормально ставитися. До речі, це дуже корисні рибки! Ти навіть собі не уявляєш! Вони тобі життя врятувати можуть! Мені продавець сказав!
– Ой! – Тарас вищирився в широкій усмішці, й тут же Оксана помітила, що цього ранку він зуби не чистив.
– Будеш сміятися – подарую тобі наступного разу тюбик «Колґейта»!
Тарас натяк зрозумів і заховав зуби за губами, що стулилися.
– Цей вид живе в японських озерах і відчуває наближення землетрусу! Утямив? Якщо раптом вони починають вісімки по поверхні виписувати – можеш одразу вибігати на вулицю!
Тарас замовк. Обличчя його стало нестерпно серйозним. Він втупився у червоно-синіх рибок, які мирно і неспішно освоювали новий водний простір.
– А ти що, теж віриш, що скоро буде землетрус?
– Вірю чи не вірю, а готуватися треба! Вже стільки разів про це писали! Гори ж зовсім близько! Так, став рибок на підвіконня й наливай!
Тарас акуратно підняв із паркетної підлоги акваріум. Ліктем відсунув подвійний тюль і опустив акваріум на підвіконня праворуч від теплиці.
– А навіщо ти кактуси голиш? – запитала із-за спини Оксана.
– Це такий вид! Вони від природи лисі. Називаються лофофора вільямс. Унікальні кактуси! З їх допомогою ацтеки і майя зі своїми богами розмовляли. Як-небудь розповім!
Тільки-но Тарас вистрілив шампанським у високу стелю, від якої тут же відвалився шматочок штукатурки, з коридора долинув довгий дзвінок у двері.
– Йопересете! – вирвалося у Тараса. – От же сука! Обов'язково момент зіпсує!
– Хто це?
– Та сусід! Розумієш, я випадково на п'яту сходинку наступив… Ну коли за шампанським вибігав. А він із цього приводу щоразу скандал улаштовує.
Тарас зробив крок до