Перша з перерахованих уходила до складу Польського королівства під ім'ям «Руського воєводства», друга знаходилася під владою Молдавії, а третя – Угорщини. Для решти територій, що входили до складу Польсько-Литовської унії, Литовський статут і його подальші редакції продовжували діяти до XVIII, а місцями і до середини XIX століття.
Створення Запорізької Січі
У 1397 році хан Тохтамиш передав київські, чернігівські, подільські землі і частину Дикого поля литовському князеві Вітовту в обмін на обіцянку захисту від Тамерлана. Останні території, що знаходяться південніше, належали свого часу Золотій Орді, фактично були нічийними, придатними тільки для кочовища. Із-за частих набігів татар ці землі вважалися небезпечним месцем і не користувалися популярністю у переселенців. Невелика кількість населення обумовило багаті звіриний і рибний промисли, які з часом почали привертати сюди козаків.
Відразу слід обмовитися, що під словом «Запоріжжя» необхідно розуміти не територію, на якій зараз розташований однойменний обласний центр, а Дніпро нижче за пороги. Враховуючи, що за 250 років існування Запорізька Січ вісім разів міняла місце, під Запоріжжям розуміють Подніпров'я на території нинішніх Дніпропетровської, Запорізької і Херсонської областей.
Звідки ж виникло слово «козак», і, власне кажучи, коли цим словом почали називати вольних людей, що жили в приазовських степах? Треба сказати, що серед істориків, як це часто буває, немає єдиної думки про етимологію слова «козак». Можливо, слово це походить від дієслів «каз», що означає «рити укріплення», «кез» – «поневірятися» або ж «кач» – «бігти, рятуватися». Є також версії, що «козак» – це похідне від монгольського слова «касак-терген», що означало вид воза, або ж від самоназви якогось племені «касог». Більшість дослідників сходяться в одному: слово «козак» має тюркське походження. І це не випадково. Адже першими вільними людьми, що поселилися в Запоріжжі, були представники тюркських народів, і лише потім, через роки, серед козаків почали переважати слов'яни.
Етимологію слова «січ» багато дослідників виводять від слов'янського кореня «секти», тобто різати, рубати. За однією з версій, назва пов'язана із загостреним (висіченим) частоколом, яким була обнесена перша козацька столиця. Згідно іншої версії, Січ була названа так із-за вирубки великої кількості чагарника, що ріс у тих місцях.
Як же ставали козаками? Якщо узяти, скажімо, «досічовий період», тобто коли козацтво ще не мало чіткої організації і структури, стати козаком було дуже просто. Досить тільки втекти від бая, пана або поміщика, загалом, від свого ненависного господаря, поселитися в тих місцях, де Дніпро, пройшовши через буйні пороги, заспокоює свій норов. Правда, якщо збіглого раба ловили, то покарання його чекало страшне – тортури і смерть. Але все одно бігли, незважаючи на страх і ризик бути схопленими, проривалися, як могли, в степ. А вже там… На все воля Божа – якщо пощастить, то чекало козака життя вільне, серед