вони тільки не вигадували, щоб відволікти її від цього заняття – просили заспівати їм пісеньку, принести іграшки і погратися з ними, відправляли в садок. Маня слухалася, але потім все одно діставалася ближче до книжок і тихесенько водила пальчиком по рядках, складаючи літери в слова, слова в речення, а речення в історії. Читання залишиться одним з найулюбленіших її занять протягом всього життя.
‐ Де кожен рік проводили літо діти Склодовських?
‐ В які ігри діти любили грати найбільше? А що більше подобалося Манюсі?
‐ Яке заняття на все життя залишилося для дівчинки одним з найулюбленіших?
Розділ четвертий. У ньому Маня Склодовська йде до школи і стає найкращою ученицею класу
Я не вірю в те, що в нашому світі може зникнути пристрасть до ризику і пригод. Якщо я бачу поруч що-небудь життєздатне, то це саме дух пригод, який здається невикорінним і виявляється у допитливості.
У часи, коли в родині Склодовських одне за одним народжувалися діти, їх рідна Польща була розділена між Німеччиною та Російською імперією і не вважалася самостійною країною. Варшава, де жили Склодовські, підпорядковувалася Росії. Полякам це не подобалося і вони мріяли про те, щоб їхня батьківщина знову стала вільною. Позначався цей поділ і на тому, що викладали в школі. Польської мови тут не вчили, головною була російська. Траплялося так, що діти, підростаючи, вивчали дві мови в міру своїх здібностей і можливостей.
Маня, коли їй прийшов час сісти за шкільну парту, була дещо засмучена цим фактом. Втім, і мова, й арифметика, й історія, і будь-які інші предмети давалися їй легко, а польської грамоти, а заодно і французької навчав її вдома тато. У той час французька мова була найважливішою мовою в Європі, її потрібно було знати, якщо людина хотіла вважатися освіченою. Нині це право отримала англійська.
Марія росла і вивчала всі ці предмети з однаковим завзяттям і з великим задоволенням. Вона нарешті могла читати книжки, скільки заманеться. Ще й різними мовами! А ще писати і рахувати, а заодно допомагати з уроками своїм однокласницям (дівчатка і хлопчики тоді навчалися окремо).
Не всім спадкоємцям Склодовських навчання давалося так само легко, як Мані. Тим більше, що на той час тільки Юзеф міг твердо розраховувати після школи на навчання в університеті. Дівчаток тоді не тільки навчали окремо, але і до вищих навчальних закладів майже не брали. Університетська освіта вважалася не жіночою справою (крихітка Манюся ще доведе всім цим людям, як глибоко вони помилялися!).
Тато Владислав дуже пишався своїми розумними дітьми. Як учитель фізики і шкільний субінспектор він знав, як це важливо – добре вчитися, набувати знань і вміти їх застосовувати. Багато його учнів потім дякували йому за те, що прищепив їм любов до знань і навчив отримувати їх самостійно. А його домашні уроки французької пізніше найнеймовірнішим чином вплинуть на долю