від душі раділи, що їхній буйний хлопчик не накоїв дурниць і що його, очевидно, чекає хороше майбутнє.
– Поза сумнівом, ти захочеш повернутися до Каліфорнії, щоб повторити свій успіх, і я дуже сподіваюся, що тобі знову пощастить. Але біржові спекуляції – ризикована гра, можеш втратити все, що заробив, – завважив пан Лоуренс, який із задоволення вислухав розповідь Дена.
– Мені цілком вистачило мого першого досвіду – в усякому разі, поки. Надто вже все це нагадує азартну гру… Хвилювання, збудження – ось чим мене приваблює біржа, проте цього мені не потрібно. Хочу побути фермером на Заході. Фермерство на великій ділянці – це чудово. Відчуваю, що скучив за наполегливою фізичною працею після тривалого байдикування. Я почну, а потім ви зможете посилати мені своїх «чорних овечок», щоб населити ними мою ферму. Я вже пробував розводити овець в Австралії, та й про «чорних овечок» мені дещо відомо – не з чуток.
Ден весело засміявся, і колишній зосереджений вираз зник з його обличчя. Проте ті, хто знав його краще за інших, здогадалися, що він отримав якийсь серйозний урок у Сан-Франциско і не хоче більше ризикувати.
– Прекрасна ідея, Дене! – вигукнула пані Джо, яку потішило його бажання десь міцно осісти й допомогти іншим. – Ми завжди знатимемо, де ти, зможемо приїхати, щоб побачитися, нас не розділятиме пів світу. Я пришлю тобі в гості мого Теда. Він такий невгамовний. Поїздка принесла б йому величезну користь. З тобою він буде в безпеці, поки не витратить надлишок енергії й не навчиться здоровій і корисній справі.
– Запевняю, що буду, як слухняний хлопчик, копати й сапати, тільки б мені дали шанс побувати на Заході. Хоч фраза «рудники Сперанца» звучить, мабуть, привабливіше, – сказав Тедді, роздивляючись зразки руди, привезені Деном для професора.
– Ти закладеш нове містечко, Дене, а ми, щойно будемо готові до масового переїзду, дружно знімемося з насиджених місць і поселимося там. Тобі досить скоро знадобиться газета, а мені куди більше до душі відкрити власне видання, ніж гарувати на інших, як я це роблю зараз, – завважив Демі, який горів бажанням відзначитися у сфері журналістики.
– Ми легко могли б заснувати там новий коледж. У міцних і здорових уродженців Заходу величезна тяга до знань, а природна кмітливість дає їм змогу швидко зрозуміти користь освіти, – додав нестаріючий пан Марч, вже побачивши пророчим оком появу на широких просторах дикого Заходу безліч нових навчальних закладів, точних копій коледжу Лоуренса.
– Іди цим шляхом, Дене. План чудовий, і ми підтримаємо тебе. Я сам не проти вкласти тисячу-другу в кілька прерій з ковбоями, – сказав пан Лорі, завжди готовий підтримати хлопчиків в їхніх самостійних починаннях як підбадьорливими словами, так і відкритим гаманцем.
– Навіть невеликі гроші дають людині певну впевненість у собі, а вкладення їх у покупку землі допомагає перейти до осілого способу життя… на якийсь час, щонайменше. Мені хотілося б подивитися, на що я здатний, проте вирішив порадитися