Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка
динамічнішого розвитку зовнішньої політики та більшої спрямованості на давню торгову й морську традицію, відновлення сенаторської гідності та більшої твердості щодо церковної юрисдикції на території республіки. Однак живучість суперечностей і деякі конституційні реформи 1582 р. в тому напрямі, якого вимагала «молодь», не дали змоги подолати загальний консерватизм венеціанської політики того часу.
Це спричиняє відмову від повторного входження «Сереніссіми» в європейський контекст і змушує республіку вживати заходи, які не схожі на дії жодної територіальної держави півострова.
Протягом Чинквеченто давня Генуезька республіка була союзником Іспанії. Вона відмовилась від автономної та незалежної політики з 1528 р., коли Андреа Доріа, союзник Франції, перейшов на протилежний бік.
Венеція та Іспанія: плідний союз
Імовірно, іспанська присутність в Італії мала найбільшу вигоду саме для генуезького патриціату: банкіри та купці контролювали державні фінанси іспанського королівства. Іспанія також отримувала користь від союзу з Республікою Святого Георгія, завдяки якому їй вдавалося фінансувати свої війни та контролювати Середземномор’я. Економічний потік регулюється місцевою організацією, так званим Банком Святого Георгія, політична влада якого еквівалентна фінансовій. Високі прибутки генуезців стають головним джерелом доходів для Іспанії та інвестицій для іспанської корони. Вирішальну роль відіграють ярмарки: в 1579 р. такий ярмарок відкривається в місті П’яченца, де фінансисти в обмін на гроші, позичені короні, беруть участь в імпорті американського срібла, а на ярмарку сплачують не готівкою, а векселями, в яких представлені їхні кредити.
Конфлікт серед знаті
У другій половині століття порт Генуї розширив свій торговий простір: через появу піратства в Атлантиці маршрут Барселона – Генуя став найбезпечнішим способом привезення коштовних товарів з Америки до Європи. Містом керує шляхетна олігархія, зосереджена навколо сім’ї Доріа. Внаслідок змішаної системи виборів та жеребкування головні повноваження зосереджені в руках старої, проіспанськи налаштованої знаті. Безперервне згодом протистояння старої і нової аристократії розпочалося в 1547 р. через змову, організовану родиною Фієскі, яка перебувала за крок до успіху після вбивства Джанетто Доріа, племінника Андреа. Але після миру в Като-Камбрезі (1559 р.) антиіспанський опір в Генуї остаточно згас, як і в інших частинах Італії. Республіка Святого Георгія і надалі відігравала роль середземноморського торгового та фінансового центру на іспанській орбіті, прямуючи шляхом імперії.
Наприкінці ХV ст., після смерті Джироламо Савонароли (1498 р.), Флорентійська республіка зазнала серйозної політичної кризи. Олігархія, незадоволена розширенням соціальної бази, на яку претендує харизматичний монах, відмовляється сплачувати податки, аби фінансувати