у всіх уже є пари. Де вони всі познайомилися колись раніше? Питання хлопців, що самотньо повертаються додому після більш чи менш добре проведеної ночі. Їм залишається тільки втішатися спортивним журналом, який щойно вийшов. Свіжі новини. Заяви. Ймовірні придбання. Знаменитий іноземний футболіст робить, що йому заманеться, і, як завжди, це йому сходить з рук. Продовжує сіяти дітей. Хтось інший, менш плідний, набирається хоробрості та купує порножурнальчик. Діти не робляться на самоті.
Жінка за кермом машини. На світлофорі дивиться просто перед собою. Чоловіки у сусідніх машинах сподіваються на цей останній погляд, усмішку, яка могла б урятувати невдалий вечір. Нічого не вдієш. Вона не налаштована на контакт.
Можливо, вона їх мала вже забагато і повертається задоволена додому після ночі кохання. Хоча ні, навряд: якщо її не супроводжують додому, то не така вже вона й кохана.
Зелене світло.
Усі рушають. Хтось розлучився цієї ночі, кохання минуло. Одне з двох плаче, але справжня проблема – що робить інше?
Хлопець та дівчина щойно зустрілися і вже пристрасно кохаються. Вони одне одного вибрали, познайомились, вивчили. Потім, подолавши страх та поклавшись на зовнішній вигляд, віддались бажанню. Взаємна довіра щодо минулого, якого інший не знає. Вони кинулись у вир, дозволивши собі ніч пригод, гойдаючись серед свіжих простирадл, забувшись у пристрасті. Все це замкнене у бульбашці спокою.
«Швидка» проїхала десь далеко. Хтось переборщив з розвагами або припинив розважатися.
З під’їзду 1130 по Кассії вийшла групка гостей. Обговорювали події. Один із хлопців, здавалося, волів говорити більше за інших. Безперечно, він мав рацію, якщо судити з його роздутої губи, – але він трохи захопився, тому події у його викладі дещо змінилися, роздулись, як та губа.
Поставивши чимало дурнуватих запитань, поліція поїхала з дому Роберти. Єдина, хто щось знав, така собі Франческа, побачивши, що свято перетворюється на хаос, швидко втекла, забравши свою спустошену сумочку та імена винуватців.
У загальному безладі Паломбі та Даніела втекли разом з іншими гостями. Бабі, мокра як хлющ, випустила з поля зору свою сестру. Натомість Роберта знайшла пару шортів, які їй були до міри, та олімпійку старшого брата, в яку могла та загорнутися двічі.
– Тобі варто було б частіше так вдягатися на свята, ти чарівна.
– Кіко, ти ще маєш натхнення жартувати?
Двоє вийшли з під’їзду.
– Я загубила свою сестру й занапастила сукню від Валентино. – Вона показала на елегантний целофановий пакет, ім’я на якому відрізнялося від того, що на сукні, але було так само знамените. – І мало цього: якщо я, повернувшись додому, потраплю на очі матері з мокрим волоссям, мені добряче перепаде.
Рукави олімпійки закривали її маленькі долоні. Бабі їх закотила, натягнувши аж до ліктів. Але вже за крок вони вперто повернулися на своє місце.
– Ось,