розвитку слабоумства8. Атлети, які мають реакцію виклику, перемагають у змаганнях частіше, і дослідження олімпійців показало, що чемпіони й майстри спорту звикли бачити свої життєві проблеми як виклики для подолання9.
Рис. 14. Загроза в порівнянні з викликом. Люди зазвичай мають багато думок і почуттів, коли стикаються зі стресовою ситуацією. Тут можливі два типи реакцій: для одного притаманне почуття страху програти чи осоромитися, для іншого – почуття можливості та впевненості у досягненні позитивного результату
Реакція виклику створює психологічні та фізіологічні умови для вашого повного залучення, якнайбільших зусиль і перемоги. Реакції загрози притаманні пригнічення, відсторонення й поразка, коли ви знесилено падаєте в крісло чи завмираєте на місці, ваш організм готується до поганого результату, який ви заздалегідь передбачаєте. Панівна звична реакція загрози може з часом проникнути до ваших клітин і підточити теломери. Натомість панівна реакція виклику може допомогти захистити ваші теломери від деяких найгірших впливів хронічного стресу.
Як правило, люди не демонструють реакції однозначно загрози чи виклику. Більшість переживає обидві реакції потроху. В одному дослідженні ми виявили, що для здоров’я теломер найважливіша саме пропорція цих реакцій. Добровільні учасники, які відчували більше загрози, ніж виклику, мали коротші теломери. А ті, хто бачив у стресових завданнях більше виклик, ніж загрозу, мали довші теломери10.
Рис. 15. Позитивний стрес (стрес-виклик) заряджає енергією. Наш організм автоматично реагує на стресову подію впродовж секунд, як і на наші думки про цю подію. Помічаючи стресову реакцію у напруженні м’язів, серцебитті та диханні, ми можемо переназвати її, говорячи: «Це корисний стрес, який дає мені енергію для успіху!» Це може допомогти зробити реакцію організму такою, що надає сил, розширюючи судини та збільшуючи кровопостачання мозку
Що це означає для вас? Це означає, що можна сподіватися на краще. Ми не хочемо применшувати чи недооцінювати шкідливий потенціал дуже важких, складних чи непоступливих ситуацій щодо ваших теломер. Але навіть коли ви не можете контролювати складні чи стресові події у своєму житті, то все одно можете допомогти захистити теломери, змінивши свій погляд на ці події.
Чому одні люди відчувають більшу загрозу, ніж інші?
Пригадайте складні випадки зі свого життя. Запитайте себе, як ви зазвичай на них реагуєте: почуттями страху чи виклику? Чи не вигадуєте проблеми самі, заздалегідь відчуваючи страх щодо подій, які ще не сталися і можуть взагалі не статися? У стресових ситуаціях ви почуваєтеся готовими до дій чи прагнете подалі сховатися?
Якщо ви зазвичай відчуваєте радше реакцію загрози, не гайте часу, переймаючись цим. Дехто з нас просто запрограмований сильніше реагувати на стрес. Для людського виживання важливо, щоб одні з нас стійкіше реагували