й не мали натільних сорочок. У розкритих комірах бешметів це було особливо зухвалим.
– …навіщо государ імператор назавжди звільнив кубанського козака від всякого податку? Щоб козак справив собі стройового коня і вирушив у похід в справному обмундируванні! А ви… Ви ганьба імператорської армії. Ви ганьба війська кубанського! Вам що, курка на ногу наступила?
– Пане сотнику! Йдіть за мною! – пролунав за спиною розгніваного офіцера голос осавула Котляра. Підкоряючись наказу, сотник Неустроєв повернувся на каблуках і, важко дихаючи, пішов слідом за старшим офіцером.
Відійшовши на дюжину кроків, Захарій Герасимович відсердився й тихо сказав підлеглому офіцерові:
– Одразу ж погоджуся, що ваш гнів, Петре Івановичу, доречний. Під час війни держава зобов’язана надати козацьким частинам гвинтівки, кулемети й артилерію. Вся інша зброя, а також амуніція й обмундировання – за рахунок козака, що відправляється на війну. Придивіться до зброї. Що скажете?
Сотник Неустроєв видихнув грузинський коньяк і насилу повернув голову до спертих спинами до стіни вокзалу його земляків-кубанців. Придивився і згідно закивав головою.
Нічого не скажеш – озброєні дорого. Не поскупилося начальство на цих козаків. Отже, вони того варті. Замість кавалерійського короткого карабіна або піхотної трьохлінійки Мосіна – німецький маузер, гвинтівка високої точності, сили бою і надійності. На ремені замість кинджала, гордості кожного козака-кубанця, – ніж у м’якому чохлі й кобура з револьвером. А до плечових патронташів, уже давно викреслених з армійського статуту, прикріплені бомби РГ-14 системи Рдултовського. Такі самі секретні ручні гранати надійшли для випробування й ознайомлення в фортецю Кушка саме перед від’їздом 1-го Кавказького полку на фронт. А ще на кожному з тих козаків – моток тонкої незвичайної мотузки та зв’язки гачків і кішок. Увесь цей грізний арсенал доповнювали незвичайні об’ємні мішки з безліччю нашитих кишень. Таких не передбачав жоден статут. Отже, шили самі або на замовлення.
– Поки що ми, офіцери, бачимо в козакові гарнізонну одиницю, яка, відповідно до статуту та розпорядку, повинна бути сита, задіяна в службі й мати статутний вигляд. А головне – дисципліна і суворий порядок! Та на війну завжди висуваємось, як на святу справу. А багато хто як на свято – в шовках і золоті. Можу вас запевнити, що вже за кілька днів козаки, та й ті офіцери, що не стануть ховатися за спинами своїх підлеглих у турецьких горах, та ще й узимку, дуже скоро стануть схожі на цих… Втім, я не маю слушності. Потрібно дуже постаратися, а краще народитися такими, як ці козаки. Упевнений – це ті, хто піде попереду армії. І якщо Господу буде завгодно, щоб російська армія увійшла в Константинополь, то запевняю, що першими будуть саме вони – ті, кого зараз прийнято називати розвідкою. Ім’я в них більш давнє і більш вагоме…
– Я зрозумів, пане осавуле. Міцний коньяк у цього Давида Сараджишвілі. Закрутилася голівонька. Осліп чи що… Я про них з дитинства чув. Але ні в Ейському козачому училищі, ні згодом на службі