непогане місце і для того, і для іншого, – погодився Кир’ях, роззираючись. – Вночі лише автівки їздять. І ніхто не буде звертати увагу, що робиться за кущами та деревами. Виїзд з міста. Завжди недолюблював це місце. Взагалі не люблю малолюдних місць.
– То де ті хлопці, що знайшли тіло? – поцікавився Єгор.
– Та он, – хитнув головою оперативник у бік двох юнаків на вигляд вісімнадцяти років.
Єгор прискіпливо оглянув обох. Один в окулярах і з розбитою губою, інший має синець на все око. В обох здерті до крові кісточки на пальцях – отже, з кимось нещодавно билися. Хлопці наразі докурювали одну цигарку на двох, про щось балакали й тихенько сміялися. Обоє трусилися від холоду, але по-пацанячому стійко трималися.
– Говорив уже з ними? – поцікавився слідчий.
– А ти б мені пробачив, якби без тебе почав? – скривився Кир’ях, чухаючи своє заросле щетиною підборіддя, і лукаво посміхнувся.
Після нічного чергування йому страшенно хотілося відіспатися.
Єгор не відповів, лише кивнув. Поліцейських на мить відволік галас колег-криміналістів. Ті саме розпочинали вивчення тіла та всього поряд із ним. Скляр посунув до свідків.
Рівне. Понеділок, 16 березня 2020 року. 06:15
Власта солодко потягнулася й позіхнула. Артем досі спав, і вона вирішила його не будити. Усміхнулася сама собі – минулої ночі вони довго кохалися, відтак обоє заснули міцним солодким сном – давно такого не було. Цього ранку навіть похмуре небо за вікном не псувало настрою.
Власта тихенько встала й попрямувала на кухню – готувати сніданок. Вчора бойфренд порадував її несподіваним подарунком і величезним букетом троянд, тож тепер їй хотілося віддячити йому чимось приємним.
Минулий день виявився справжнім вихідним, таким, яких у неї не було з часу останньої відпустки. Вранці вони з донькою сходили на йогу (вперше їй вдалося вмовити Катю піти з нею), відтак придбали подарунок для однокласниці дівчинки, пообідали смачною піцою в «Челентано» та трішки погуляли. Ввечері кожна з них зайнялася власними довгоочікуваними планами: Власта зустрілася з Артемом, а донька пішла на день народження. Сьогодні на патрульну чекав ще один вільний день. Точніше, майже вільний – увечері на нічну зміну.
Вже за кілька хвилин Власта визначилася зі своєю метою – приготує Артему його улюблені панкейки з кленовим сиропом. Поки Катя в школі, квартира повністю в їхньому розпорядженні.
Поки пательня розігрівалася, Власта встигла помилуватися квітами й розгорнути упаковку парфумів, які вчора отримала в подарунок.
«Гм… засолодко, але ніби непогано», – усміхнулася і нанесла на зап’ясток. Знову принюхалася. Ніжний фруктовий аромат рознісся кухнею. Тепер він пануватиме тут довго, і це її влаштовувало: приємні запахи створюють затишок вдома.
Власта відклала подарунок, й погляд її впав на забутий донькою годинник, котрий та отримала від бабусі на іменини. Останнім часом Каті набридло ним користуватися.