назву Ради народу, друга – Ради комуни.
Імператор, прибувши до Рима, влаштував там обрання антипапи й ужив низку заходів проти папства: багато з них він утілив, але чимало з них і не мали успіху. Закінчилося тим, що з Рима він із ганьбою пішов і повернувся до Пізи, де вісімсот германських вершників, чи то чимось незадоволені, чи то через відсутність платні, повстали проти нього й укріпилися на Монтек’яро над Черульйо. Щойно імператор вийшов із Пізи до Ломбардії, вони захопили Лукку, вигнавши звідти Франческо Кастракані, якого там залишив імператор. Розраховуючи мати з цієї здобичі користь, вони запропонували Флоренції купити це місто за вісімдесят тисяч флоринів, але флорентійці, за порадою месера Сімоне делла Тоза, на цю пропозицію не пристали. Таке рішення було б для нашого міста вельми корисним, якби флорентійці його дотримувались, але невдовзі їхні настрої змінилися, що і призвело до чималого лиха. Бо коли можна було здобути це місто мирно і за дуже гарну ціну, вони від нього відмовились, а коли захотіли його та готові були заплатити значно більше, було вже пізно. Ці справи також спричинили те, що Флоренція знову запровадила зміни в своєму управлінні, що виявилися надзвичайно злощасними. Коли флорентійці відмовилися купити Лукку, її придбав за тридцять тисяч флоринів генуезець месер Герардіно Спінолі. Люди зазвичай не так поспішають узяти те, що їм легко дається, як спраглі того, до чого їм зась. Тільки-но стало відомо про угоду, укладену месером Герардіно, і про заплачену ним низьку ціну, як народ Флоренції запалився бажанням здобути Лукку, гніваючись і на себе, і на тих, хто радив відмовитися від покупки. Вирішивши будь-що забрати силою те, що відмовилися купити, він послав своє військо шарпати і грабувати луккські землі. Тим часом імператор пішов із Італії, а антипапу, за рішенням пізанців, відправили полоненим у Францію. Після смерті Каструччо 1328 року й до 1340 року флорентійці між собою жили мирно, опікуючись тільки зовнішніми справами та ведучи приватні війни в Ломбардії через появу там Іоанна, короля чеського, і в Тоскані за приєднання Лукки. Місто прикрасили новими будівлями та, за порадою Джотто, найвідомішого тоді художника, спорудили вежу Сан Репарата. 1333 року в деяких кварталах Флоренції через те, що води Арно піднялися на дванадцять ліктів вище від звичайного, сталася повінь. Багато мостів і будівель було зруйновано, однак усе відновили, не шкодуючи сил і витрат.
Але 1340 року виникли нові причини для розбрату. Найвпливовіші громадяни мали два способи посилювати і зберігати свою владу. Перший полягав у тому, щоб усіляко зменшувати під час жеребу кількість нових посадовців, аби жереб випадав завжди їм або їхнім друзям. Другий – у тому, щоб керувати обранням правителів і, отже, завжди користуватись їхньою прихильністю. Цей другий спосіб був для них таким важливим, що їм уже було замало двох ректорів і вони часто додавали ще одного. І от 1340 року вдалось їм провести третю людину – месера