– собакам горілки дати…
– Як учора?
– Клюнула величезна щука! Але зірвалася…
– У мене теж зірвалася. Ще більша, ніж у тебе!
У великий мороз два мисливці зустріли в лісі відомого депутата з рушницею. Звернули увагу, що він без рукавиць.
– І як він не відморозить руки?
– Не переймайся, його рукам завжди тепло, він тримає їх у наших кишенях!
– Васильку, чому ти запізнився на уроки?
– Та… я хотів піти на рибалку, але тато мені не дозволив.
– Він тобі пояснив, чому ти повинен іти до школи, а не на риболовлю?
– Так, він сказав, що черв’яків на двох не вистачить…
– Ганю, якщо я загину під час полювання на вовків, ти зможеш сказати, що твій чоловік не був боягузом!
– Ой, Микито, зате я дуже боюсь! Мені так не личить жалоба…
Хлопець телефонує дівчині:
– Алло, це ти, моя рибко?
– Ні! – відповідає татусь. – Це господар ставка.
Микита повертається з полювання: на боці – гуска, на плечі – рушниця. А сам увесь пошкрябаний, на лобі гуля. Опанас запитує:
– Ти звідки?
– З полювання!
– Що, гуска така вже дика?
– Та ні, гуска якраз не дика. Господар гуски дикуватий…
Сидять рибалки в човні. Повз них пропливає зграя терпугів. Один терпуг виринає і запитує:
– Хлопці, а де південь?
Рибалки підхопилися, показують руками:
– Туди!
– Дякую! – чемно каже терпуг.
Терпуги попливли, рибалки сидять. Через деякий час пливе один терпуг і запитує:
– Не бачили, куди зграя терпужків попливла?
– Туди! – один з рибалок показує в інший бік.
– Дякую! – і поплив.
– Навіщо ти йому не туди показав? – запитує другий рибалка.
– Ти його бачив?
– А що?
– Він же без ручки! Не допливе…
Сидять три мисливці біля вогнища, випивають, байки травлять. Один:
– Іду вчора мимо кущів. Чую: «Ням-хрум-шу-жу-зю…» Я – бабах! Підхожу – лисиця!
– А я, – каже другий, – іду і чую: «Ням-ням-хрум-хрум-шу-шу-зю-зю-жом-жом…» Я – бабах! Підхожу – кабан!
– То все дурниці! – каже третій. – Іду мимо кущів і чую: «Ням-хрум-шу-жу-зю-ням-ням-хрум-хрум-шу-шу-зю-зю-жом-жом-ням-ням-хрум-хрум-шу-шу-зю-зю-зю-жом-жом…» Про що це я?
– Що таке рибальське щастя?
– Ну… це коли упадеш у річку без вудочки і випірнеш з рибиною в руках!
– А нещастя?
– Це… коли випірне лише рибина…
– Я одного разу врятував тигреня від лісової пожежі. Так через кілька років дорослий тигр мене з річки виловив і на беріг відніс. Упізнав свого рятівника!
– А я одного разу ведмежаті з лапи гостру тріску вийняв. А через кілька років дорослий ведмідь так тріснув мене лапищею! П’ять місяців в гіпсі пролежав…
– Як же це?
– А то просто зовсім інший ведмідь був…
– Добре клює в цьому озері?
– Клює? Та я, коли черв’яка насаджую, за дерево ховаюся, щоб риби мене не розірвали!
– Дядьку,