тепер – пиляй!
– Опанасе, як сьогодні водичка?
– Прекрасна! – відповідає Опанас, нанизуючи черв’яка. – Риба ніяк не хоче з неї вилазити!
Біля багаття:
– Як у мене боліли ноги в 43-му!… А купив 45-й – як на світ народився!
Опанас ловить рибу. Зима. Холодно. Не ловиться. Наливає Опанас собі чарку. Тільки зібрався випити, аж клюнуло. Він однією рукою тримає чарку, другою підсікає. Над ополонкою вискакує карась, зривається з крючка, падає в чарку, б’є хвостом, підскакує і плюхається знову в ополонку. Опанас спльовує, випиває і… починається такий кльов, що держись. Риба всяка і немаленька! Ледве встигає Опанас витягати. А за спиною у відрі:
– Ну й жучара карась! Казав – наливають, казав – відпускають!…
Повертається Микита з Бровком із полювання добряче «загепаний». Ганя свариться.
– Бровко, – каже Микита, – скільки я пива випив?
– Гав, гав!
– Бачиш, всього два бокали, Бровко не обманює!
Наступного разу Ганя сама запитує:
– Бровко, скільки Микита пива випив?
– Гав, гав!
– А горілки?
– У-у-у-у-у! – завив Бровко.
– У твій невід знову нічого не попалося?
– Та воно попалося! Але ж не будемо ми водолаза їсти!
– Опанасе, багато дичини цього року?
– Ой багато! І качки, і зайці…
– Ну, так…
– Але ж дорого!
Сидить чукча, ловить рибу. Поруч випливає американський підводний човен.
– Хелло, містер! Ви не бачили, куди попливла російська субмарина?
Чукча показав пальцем.
– Норд-вест! – командує американець.
За півгодини спливає російський підводний човен.
– Товаришу, чи не бачив, куди попливло американське судно?
– Норд-вест! – радісно кричить чукча.
– Ти не мороч голову! Краще пальцем покажи!
Майор:
– Полковник так довго цілився, що заєць сам застрелився…
– Ось, почитай, Ганю про риб, – каже Микита. – Може навчишся у них мовчати.
– Рідненький! Може б ти повчився у них пити тільки воду?
– Микито, твій пес вкрав мої черевики!
– Здурів, Опанасе? Мій Бровко ніколи взутий не приходив!
– А чому у вас є тільки риба, запечена в тісті?
– А тому, що немає кому її чистити!
– Був я на полюванні в Африці. Одного разу заночував просто неба. Аж тут до мене підкрався лев, та так близько, що я відчув його дихання на своїй шиї!
– І що?
– Підняв комір…
Ранок. Тиша. На березі річки сидять три рибалки. До одного підпливає жаба і пошепки запитує:
– Клює?
Той (пошепки):
– Ні…
Вона до другого пливе:
– Клює?
– Ні…
До третього:
– Клює?
Він:
– Т-с-с… Клює…
Жаба шумно підстрибує, відкидається на спину і репетує:
– А мені пофіг! Я тут плаваю!
Біля вогнища.
– Єдиний наказ, який