Лара вже давно думала поїхати кудись і відволіктися, щоб не зустрічатися з ним щодня. Провести свою відпустку разом із Марком в одній квартирі, для неї вже стало просто нестерпно та, врешті, й неможливо.
– Ксеню, а чи не гайнути нам кудись дуже далеко, у веселе й екзотичне місце! Адже у тебе теж відпустка незабаром?
– Знаєш, а це дуже добра ідея! Я із задоволенням. Куди поїдемо?
Лара замислилася:
– Як щодо Ібіци чи Канарських островів? Кажуть, там дуже гарно та весело, багато молоді, і можна забути геть про всі проблеми. А мені це зараз просто життєва необхідність!
Ксенія з жалем подивилася на подругу:
– Аж так погано?
– Мені просто гірко від усвідомлення того, що моє кохання до Марка, можливо, не відразу, але зникне: воно випаровується щодня, і невдовзі між нами постане нездоланна прірва. Я це знаю точно, я вже проходила крізь це. У моєму серці зараз згарище та руїни, мені просто необхідно набратися сил, щоб продовжувати бути з ним під одним дахом, поки він сам не вирішить піти від мене: вигнати його я не зможу, ти ж знаєш.
Ксенія розуміюче кивала головою:
– Тоді тобі тим паче не треба даремно засмучуватися, біжи негайно в турагенство та замовляй путівки. Світлана поїде з нами?
– Ні, у неї відпустка тільки наступного місяця. Нас не можуть відпустити одночасно.
Однак у турагенстві не виявилося путівок до Іспанії в цей період, адже відпустка починалася післязавтра та тривала всього 10 днів. Потрібні були «гарячі» путівки.
– Ксеню, Іспанії, на жаль, немає. В агенції дуже радять модний напрямок – Червоне море. Та й Діана, подруга з України, підбурює їхати саме туди. Вона була в Єгипті неодноразово і ділилася чудовими враженнями.
– Але ж це ж Африка, – телефоном голос подруги звучав невпевнено.
– Якщо бути точною, то це Синайський півострів, який географічно розташований в Азії, коли це тебе заспокоїть. Ну так ми й хотіли щось екзотичне! Агент дуже розхвалював, та й ціна приваблива: тиждень у хорошому готелі в Шарм Ель Шейху коштує як 3 дні на Ібіці!
– Але ж це там був нещодавно терористичний акт у готелі? – тихо додала Ксенія.
Лара не зніяковіла:
– Так, рік тому. За цей час у світі скільки таких актів було скоєно? Що ж тепер, удома сидіти? Так від долі не втечеш, вона тебе і вдома знайде. Але якщо це тебе напружує, я можу подивитися інший напрямок.
Лара лукавила, насправді, вона вже все вирішила і подумки твердила: «Ну погоджуйся ж, а то доведеться застосувати силу». Це було на підсвідомому рівні, інтуїція в Лари була напрочуд потужною, і вона звикла довіряти власному внутрішньому голосу. Щойно агент вимовив слово «Єгипет», щось стиснулося в неї в серці, а мозок підірвала думка: «Так! Так! Це саме те, що треба!»
На превелике полегшення, Ксюша погодилася на її пропозицію без застосування тортур, і Лара одразу ж купила путівки. Щаслива і радісна, вона побігла додому складати речі, оскільки