та її нахабного твердження, що я був ніким іншим, як її професійним радником, котрий завжди працював на власну руку. Ніщо не може бути далі від істини. Я ніколи не знав клієнта, котрий був би практичнішим, а коли справа доходила до купівлі-продажу акцій Беррінґтонів, вона мала на меті лише одне – знищити компанію, незалежно від кошту, а також репутацію її голови, пані Кліфтон.
За кілька днів до того, як мав розпочатися суд, леді Вірджинія запропонувала мені значну суму грошей і заявила, що дає мені карт-бланш, щоб діяти від її імені для того, щоб справити на присяжних враження, ніби вона справді не розуміла, як працює фондовий ринок. Дозвольте Вас запевнити, що хоча леді Вірджинія й питала у пані Кліфтон на зборах акціонерів: «Чи правда те, що один із ваших директорів продав свій великий пакет акцій у вихідні, намагаючись привести компанію до збанкрутіння?», сама вона робила це не менше, ніж тричі, й їй ледь не вдалося завалити Беррінґтонів. Я не можу лягти до могили з такою несправедливістю на совісті.
Однак є ще одна несправедливість, не менш неприємна, яку я також не можу ігнорувати. Моя смерть спричинить довибори в окрузі Бристольські доки, і я знаю, що Лейбористська партія розгляне можливість переобрання своїм кандидатом колишнього депутата парламенту сера Джайлза Беррінґтона. Але, як і леді Вірджинія, сер Джайлз приховує таємницю, якою не бажає ділитися навіть зі своєю родиною.
Коли сер Джайлз нещодавно відвідував Східний Берлін як представник уряду Її величності, він провів те, що згодом описав у заяві для преси, як одну ніч із панною Карін Пенґеллі, його офіційною перекладачкою. Пізніше він назвав це причиною того, що дружина його покинула. Хоча це вже було друге розлучення сера Джайлза через перелюб, я не вважаю, що саме це має бути достатньою причиною для того, щоб чоловік відмовився від суспільного життя. Але в цьому випадку його бездушна поведінка з леді унеможливлює мовчання.
Поспілкувавшись із батьком панни Пенґеллі, я знаю достеменно, що його донька не раз писала серу Джайлзу, щоб повідомити, що вона не лише втратила роботу внаслідок їхнього зв’язку, але й вагітна від нього. Незважаючи на це, сер Джайлз навіть не захотів ввічливо відповісти панні Пенґеллі на її листи або продемонструвати хоча б занепокоєння з приводу її скрутного становища. Вона не скаржиться. Однак я роблю це від її імені й обов’язково запитаю, чи така людина має представляти своїх виборців у Палаті громад? Без сумніву, громадяни Бристоля висловлять свою думку на виборах.
Даруйте, сер, що поклав такий тягар відповідальності на Ваші плечі, але я відчув, що мені не залишили вибору.
Щиро Ваш,
Александр Фішер, майор (на пенсії)»
Джайлз задивився на свій політичний некролог.
3
– З поверненням, пані голово, – сказав Джим Ноулс, коли Емма увійшла до зали засідань. – Я ні на мить не сумнівався, що ви повернетесь із тріумфом.
– Слухайте, почуйте! – мовив Клайв Енскотт, підсуваючи крісло Еммі, щоб вона могла зайняти своє місце на чолі столу.
– Спасибі, – подякувала Емма сідаючи.
Вона окинула