найщасливіший день у моєму житті, і я вважаю себе щасливою, що маю стільки друзів.
Гаррі зачекав, поки вщухнуть оплески, і знову підвівся, щоб побажати Мейзі довгих років життя та щастя. Усі гості підняли свої келихи й продовжували веселитися так, ніби це була остання ніч променадних концертів[3].
– Мені прикро бачити тебе знову самого, Себе, – зауважила Ґрейс після того, як вщухли оплески й усі повернулися на свої місця.
Себастьян промовчав, і Ґрейс узяла небожа за руку.
– Чи не настав нарешті час тобі прийняти той факт, що Саманта заміжня й має своє життя?
– Хотів би я, щоб усе було так просто, – зітхнув Себастьян.
– А я шкодую, що не вийшла заміж і не народила дітей, – звірилася Ґрейс, – я цього навіть сестрі не казала. Але добре знаю, що Емма так хоче стати бабусею.
– Вона вже нею є, – прошепотів Себ. – І я, як і ти, нічого їй не сказав про це.
У Ґрейс відвисла шелепа.
– Сем народила донечку, її звати Джессіка, – повідомив Себастьян. – Мені достатньо було побачитися з нею лише раз, щоб збагнути, що це моя донька.
– Тепер я починаю розуміти, – сказала Ґрейс. – Невже немає жодного шансу, щоб ви із Самантою змогли помиритися?
– Ні, поки живий її чоловік.
– Мені дуже шкода, – тітка стиснула руку своєму племінникові.
Гаррі зрадів, коли побачив, як його шваґер привітно базікає з Ґріффом Гаскінсом, агентом Лейбористської партії від Бристольських доків. Можливо, хитрий старий лис усе ж зумів переконати Джайлза рухатися вперед, незважаючи на отруйне втручання майора Фішера. Врешті-решт, Джайлз зміг довести, що цей лист пересичений напівправдою і явно має ознаки зведення рахунків.
– Тож ти нарешті прийняв рішення про довибори? – запитав Гаррі, коли Джайлз відірвався від Ґріффа, щоб приєднатися до нього.
– У мене не було іншого вибору, – визнав Джайлз. – Два розлучення та стосунки зі східнонімецькою жінкою, котра може виявитися шпигункою Штазі, не роблять із мене ідеального кандидата.
– Але преса, схоже, переконана, що ким би не був кандидат від лейбористів, він, без сумніву, здобуде переконливу перемогу, доки теперішній уряд торі залишається таким непопулярним.
– Не преса й навіть не електорат обиратимуть кандидата, а група чоловіків і жінок, котрі входять до місцевої комісії з відбору, і можу сказати, Гаррі, що немає нічого більш консервативного, ніж ця комісія лейбористів.
– Я все ще впевнений, що вони підтримають тебе тепер, коли дізналися правду. Чому б тобі не кинути шапку на ринг і нехай вони вирішують?
– Я цього не зроблю, адже якщо вони мене запитають, як я ставлюся до Карін, відповідь може їм не сподобатися.
– Велика честь для мене бути запрошеним на таку чудову подію, пані Кліфтон.
– Для мене теж велика честь познайомитися з вами, Хакіме, ваше ім’я було одним із перших у списку гостей. Ніхто не міг би зробити