Корона. Книга 1: Єлизавета ІІ, Вінстон Черчілль. Становлення молодої королеви (1947–1955)
майбутній граф Карнарвон. Ці красиві й респектабельні спадкоємці стародавніх маєтків мали стиль, який королева вважала прийнятним для своєї доньки. Принцеса справді насолоджувалася їхньою компанією. Деякі з цих шляхетних молодих людей увійшли в майбутньому до її оточення, зокрема Генрі Герберт, «Порчі», дружбу з яким зміцнювала їхня спільна любов до коней. Проте жоден з «перших XI» королеви, як лукаво називали їх близькі, не мав темпераменту Філіпа.
«Усі починали говорити, що він міг бути тим самим, – згадував один із помічників приватних секретарів Єлизавети Едвард Форд. – Та він не шанувався, не намагався бути приємним, а поводився з усією самовпевненістю морського офіцера, який пройшов випробування війною». «Він анітрохи не боявся озвучити лорду Солсбері (старшому політику-консерватору) власні думки, – згадував Майк Паркер. – Те саме стосувалось [Томмі] Ласселлса та старих придворних. Тож вони були жорстко налаштовані проти нього».
ЛОРД ЛУЇС
«ДІКІ» МАУНТБЕТТЕН
Перший граф Маунтбеттен Бірманський
(1900–1979)
Зіграв – Грег Вайс
Вродливий, худорлявий, чарівний і безсоромно напористий Луї Маунтбеттен часто віддавав належне талану свого племінника Філіпа. Народившись у королівській родині, але з тим не вирізняючись високою шляхетністю, «дядько Дікі» зблизився з ріднею у свої зрілі роки як наставник і «почесний дідусь» принца Чарльза.
До речі, серед його імен не значився «Річард», він був Луїсом Френсісом Альбертом Віктором Ніколасом. У родинному колі його так назвали, щоб уникнути плутанини при згадці про Нікі – царя Миколу II, дядька Луї. Тож «Дікі» – це інтерпретація останнього з імен. Військово-морська кар’єра старшого Маунтбеттена складалася непогано. Його відзначили в Бірмі (сучасна М’янма), але до найбільших досягнень Дікі слід віднести період 1947–1948 років, коли він був віцекоролем Індії. Тоді в цій країні, а також Пакистані зменшилася кількість кривавих протистоянь.
Учасники Ірландської республіканської армії (ІРА) вважали, що чогось досягли, коли підірвали човен дядька Дікі під час риболовлі біля графства Слайго в серпні 1979 року. Та насправді лише зробили йому велику послугу: Британія проводжала його в останню путь як героя, а про це він міг тільки мріяти. Навіть найзапекліші критики Маунтбеттена визнавали, що це було гідне прощання.
Проте необхідність обирати лише додала Єлизаветі рішучості. Улітку 1946 року Філіп взяв кілька тижнів відпустки, щоб приєднатися до щорічного шотландського відпочинку королівської родини, і, за легендою, на мальовничому пагорбі з видом на замок Балморал офіційно запропонував Єлизаветі стати його дружиною. Вона погодилася. Однак до наступного квітня, коли їй виповниться 21, було ще багато часу. І вона чекала, як просили її батьки, знаючи напевне, кого любить і за кого хоче заміж.
«Гадаю, що одне призвело до іншого, – пояснюватиме згодом