їх відчинити, але він схопив мене і притиснув до себе. Це було огидно. Я мало не виблювала. «Ніхто не має про це дізнатися, – застеріг він, – а ми трохи розважимося». Я намагалася вдарити його ліктем у пах, але він притиснув мене до стіни. Потім обійняв і намагався поцілувати.
– І що ти зробила?
– Вкусила його за язик. Він заволав, назвав мене хвойдою і ляснув по обличчю. Але це дало мені достатньо часу, щоб відімкнути двері й утекти.
– Маєш заявити на нього. Настав час викинути цього мерзотника з лікарні.
– Мало шансів, що це вдасться. Коли ми бачилися з ним сьогодні вранці, він мене попередив, що я шукатиму нову роботу, якщо хоч розтулю пельку, а потім додав, – її голос стишився до шепотіння: – Коли жінка відкриває рота, це годиться лише для одного.
– Він хворий, і йому не можна дозволити вийти сухим із води.
– Не забувай, який він могутній. Хлопця Менді звільнив після того, як той сказав поліції, що бачив, як він напав на неї і що саме він її вдарив. То який шанс нашкодити йому після мацання у пральні? Ні, я вже вирішила…
– Доброго ранку, сер Гаррі, – привіталася медсестра, зайшовши до палати й зачинивши за собою двері. – Доктор Річардс попросив мене взяти аналіз крові й відправити його до лабораторії. Це проста звичайна процедура, тож закасайте, будь ласка, один рукав.
– Мені здається, лише один із нас має право бути головою, – сказав Джайлз, не в змозі приховати посмішку.
– Це не жарт, – буркнула Емма. – Я вже склала порядок денний, аби пересвідчитися, що ми згадали всі теми, які варто обміркувати.
Вона передала Джайлзу та Ґрейс по примірнику звіту та дала їм кілька хвилин для вивчення деталей, перш ніж озватися
знову:
– Можливо, необхідно вас поінформувати, перш ніж перейдемо до першого пункту.
Брат і сестра ствердно кивнули.
– Правління ухвалило остаточну пропозицію «Кунарда» – три фунти сорок один пенс за акцію, поглинання має завершитись опівдні двадцять шостого лютого.
– Це, мабуть, було дуже болісно, – зауважив Джайлз, і в його голосі зазвучало справжнє співчуття.
– Маю визнати, що, звільняючи свій кабінет, усе ще вагалася, чи чиню правильно. І була рада, що у приміщенні більше нікого не було, коли знімала портрет дідуся, бо я не могла подивитися йому в вічі.
– Буду радий знову привітати Волтера у Беррінґтон-холі, – запропонував Джайлз. – Він може висіти поруч із бабусею в бібліотеці.
– Насправді, Джайлзе, Кунард запитав, чи може він залишитися в залі засідань разом із усіма іншими попередніми головами правління.
– Я вражений, – визнав Джайлз. – І ще більше певен, що прийняв правильне рішення щодо того, як варто інвестувати частину своїх грошей, – додав він без пояснень.
– А що буде з тобою, Еммо? – звернулася до сестри Ґрейс. – Зрештою, ти також заслужила право на місце в залі засідань.
– Браяну Орґану замовили намалювати мій портрет, – похвалилася Емма. – Він буде висіти навпроти мого дорогого дідуся.
– А