джунглів вторило йому, але дівчина не відповідала. Оббігши табір по периметру, і переконавшись, що її ніде немає, Матвій помчав наздоганяти учасників експедиції.
– Лінда випадково не з вами? – прокричав він на ходу чоловікам, які зупинились від окрику.
– Ти ж сам казав, що почекаєш її, і ви до нас приєднаєтеся, – стривожено відповів Володимир.
– Так я пам'ятаю. Тільки немає її в наметі… і в таборі немає. Прошу вас, повернімося і пошукаймо всі разом.
– Звичайно, підемо, – погодився Володимир і наказав іншим. – Всі повертаємося!
Повернувшись до табору, Матвій в першу чергу перевірив намети всіх учасників, які без них оглянути не міг. Лінди ніде не було. Матвій хотів запропонувати розосередитися та обшукувати околиці, коли побачив на горизонті автомашину.
– Хіба сьогодні повинні привезти провізію? – запитав він у Володимира. – Ти ж казав, що післязавтра.
– Це не наша машина, – відповів Володимир, пильно вдивляючись у далечінь. – Я не знаю хто це.
Під'їхавши на безпечну відстань, машина зупинилася. З неї вийшов чоловік і не поспішаючи рушив до табору. Коли він наблизився настільки, що можна було розібрати риси його обличчя, Матвій не повірив власним очам і відразу зрозумів, хто причетний до зникнення його подруги. Легкою, привільною ходою до нього прямував Черишев.
5
Здивувати Матвія рідко кому вдавалося, але зараз Черишев явно застало його зненацька. Рішучим кроком він попрямував йому назустріч. Роздивившись лютий погляд Матвія, Черишев про всяк випадок зупинився і прогорланив:
– Попереджаю, використання сили з вашого боку не принесе нічого хорошого.
– Я не настільки дурний, – прогарчав Матвій у відповідь, – щоб проміняти безпеку дорогої для мене людини на жалюгідне життя такого мерзотника, як ти.
Після цих слів Черишев зухвало спокійно підійшов до Матвія впритул і дві пари очей схрестилися у безмовному поєдинку.
– Бачте, в чому справа, – почав він, як ні в чому не бувало, – ви зволили перейти мені дорогу, а це, як вже напевно зрозуміли, я не міг залишити без уваги. Крім того, ви принизили мене перед моїми людьми, і за це вам доведеться заплатити дуже дорого.
– Зрозуміло. Адже і ти теж врахуй, що відтепер твої шанси на виживання вкрай малі. Якщо вважаєш, що добре мене впізнав, то сильно помиляєшся. Перш ніж затівати цю гру, потрібно було все добре зважити. А ти, судячи з усього, ризикнув кинути мені виклик і навіть не спромігся навести довідки. Раджу проявити розсудливість і не грати зі мною в хованки.
Сонце світило Матвію в очі, але це не завадило йому побачити, як нервово засмикалося обличчя Черишева.
– Ти не в тому положенні, щоб загрожувати, – нервово ляснув той. – Нагадую, що жінка в моїх руках, і якщо я не повернуся до завтрашнього ранку в місто, то доля твоєї супутниці складеться набагато сумніше, ніж може намалювати тобі твоя уява.
– Ближче до справи, – відрізав Матвій.
– Отже, – продовжив Черишев, трохи заспокоївшись, –