на очі, втомлені від сліз.
Є в тебе фінікіянка рабиня,
ота, що вміє змії замовляти,
вона приспить в тобі змію тривоги,
і ти заснеш, і в сні тому не буде
нічого злого, ні війни, ні смерті,
ні страху, ні Кассандри.
Андромаха Не глузуй.
Я вірю, що таки лідійці прийдуть
з царем і з перемогою. Прощай!
(Виходить.)
Той самий Кассандрин покій. Кассандра і Гелен.
Кассандра Так ти скажи мені по правді, брате,
яку ти провість по пташках побачив?
(Дивиться йому в вічі, Гелен їх спускає додолу.)
Гелен Так що там! Ми обоє віщуни
і добре знаєм, що пташки, й утрібки,
і кров, і дим від жертви – все то тільки
покраси й покривало голій правді,
про людське око. Адже тая правда –
цнотлива дуже і поважна жінка,
і сором їй ходити без одежі.
(Сміється.)
Кассандра Але й сама я жінка, отже правду
я можу бачити й невбрану.
Гелен Сестро,
скажи мені, хто бачив голу правду?
Кассандра Я бачила її аж надто часто!
Гелен Чи певна ти, що ти її очима
своїми не наврочила?
Кассандра Гелене,
торкнувся ти до виразки палкої,
але стерплю одважно, хочу щиро
порадитись тебе, – ти наймудріший
з усіх братів, гнучкий і тонкий розум
у тебе, як вогонь.
Гелен Або як вуж?
Фрігійський розум, сестро! Ми, троянці,
за довгий час облоги вже навчились
звиватися вужами. Що робити?
Коли б ти бачила, як Деїфоб
звивавсь перед лідійцем, ти б сказала,
що й другий брат гнучкий-тонкий зробився.
Кассандра Не говори про гнучкість плаза,
для мене то не мудрість, а гидота.
Скажи мені по щирості, як брат
сестрі коханій: чи ти справді думав –
чи по пташках, чи просто, все одно, –
що в сих заручинах рятунок Трої
і що рятунок той дадуть лідійці?
Гелен Ти завдала мені трудне питання.
По щирості: раз думав, а раз ні.
Кассандра Як розуміти се?
Гелен А так. Спочатку
я певен був, побачивши те військо,
наїжене списами, незчисленне,
на силу свіже, на одвагу дуже,
що еллінам, потомленим війною,
знесиленим облогою, не встоять
проти царя, жадібного звитяги.
І певен я: коли б та перемога
була в руці в Гелени, в Поліксени,
чи в Андромахи, чи в котрої хочеш,
та не в твоїй, – вона була б за нами.
Кассандра Чи й ти гадаєш так, що все нещастя
походить від Кассандри?
Гелен Хоч не все,
але багато.
Кассандра Брате! що ти кажеш?!
Гелен Ти щирості хотіла, і вволив я
твоє бажання, не моє, сестричко.
Та я тебе, Кассандро, не картаю,
невинна ти з своєї вдачі. Певне,
боги