метод характеризується рівноправністю сторін, можливістю суб’єктів правових відносин самостійно обирати той чи інший варіант поведінки на основі договору, майновими, правопоновлювальними санкціями. Він поширений у цивільному, сімейному, трудовому праві.
Найбільшим підрозділом у системі права є галузь права – сукупність правових норм, які регулюють якісно однорідні суспільні відносини специфічним методом. Основними галузями права України є:
– конституційне право – сукупність правових норм, яка регулює основи суспільного і державного ладу, закріплює правовий статус особи, форму держави, порядок діяльності вищих органів державної влади і місцевого самоврядування;
– адміністративне право – сукупність правових норм, які регулюють управлінські відносини у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності органів держави (визначає систему і повноваження виконавчих органів влади та посадових осіб, поняття та види адміністративних правопорушень тощо);
– цивільне право – сукупність правових норм, які регулюють сферу особистих немайнових та майнових відносин;
– сімейне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі шлюбу й сім’ї, а саме: умови укладення і розірвання шлюбу, особисті немайнові і майнові відносини між членами сім’ї, питання усиновлення, опіки, піклування тощо;
– трудове право – сукупність правових норм, які регулюють трудові відносини між роботодавцем і працівником, зокрема, порядок укладення і розірвання трудового договору, робочий час і час відпочинку, організацію і оплату праці та ін.;
– кримінальне право – сукупність правових норм, які визначають коло суспільно небезпечних діянь (злочинів), види покарань, підстави і принципи кримінальної відповідальності;
– фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі фінансової та бюджетної діяльності держави, банків, інших фінансових установ (порядок формування й розподілу бюджетних коштів, оподаткування, грошового обігу та ін.);
– екологічне право – сукупність правових норм, що встановлюють засоби, форми і порядок охорони навколишнього природного середовища;
– цивільне процесуальне право – сукупність правових норм, які визначають порядок цивільного судочинства (порядок розгляду справ, які виникають із цивільних, сімейних, трудових, земельних, природоохоронних правовідносин), а також діяльність господарських судів і нотаріату;
– кримінально-процесуальне право – сукупність правових норм, які регулюють порядок провадження у кримінальних справах під час дізнання, досудового слідства і розгляду справи судом.
Сукупність норм права, які регулюють певний вид (сторону) однорідних суспільних відносин, називається інститутом права. Розрізняють: галузеві (інститут дарування) та міжгалузеві (інститут договору); регулятивні (інститут купівлі-продажу) та охоронні (інститут деліктної відповідальності);