і т. ін.), засоби споживання (продукти харчування, одяг, житло тощо), гроші та ін.;
б) нематеріальні блага – життя, здоров’я, гідність особи, честь і добре ім’я, особиста і сімейна таємниця, право вільного пересування і вибору місця проживання тощо;
в) результати творчої діяльності – твори літератури, мистецтва, наукові розробки, винаходи (тобто продукти авторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності);
г) дії суб’єктів. У цивільному праві дії як об’єкт виступають у зобов’язальних відносинах; дії, поведінка характеризують і об’єкти процесуальних відносин. Різновидом дій є послуги, які виражаються в юридичних актах поведінки зобов’язаної особи або втілюються в матеріальних предметах, наприклад, ремонт аудіо-, відеоапаратури та ін. У деяких правових відносинах об’єктом визнаються не самі дії, а результати дій. Так, за договором поставки правомочну сторону цікавить не сам процес поставки (залізничним чи повітряним транспортом відправили товар), а його результати (що поставлено, якої якості і в який строк);
д) цінні папери, офіційні документи – облігації, акції, заставні розписки, чеки, атестат, диплом, посвідчення та ін.
Фактичним змістом правовідносин є реально здійснювані суб’єктами дії, спрямовані на реалізацію суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.
Юридичний зміст правовідносин – це закріплені у нормах права суб’єктивні права та юридичні обов’язки їх учасників.
Суб’єктивне право – вид і міра можливої поведінки суб’єктів. Елементами структури суб’єктивного права є:
1) можливість дозволеної поведінки самої правомочної особи, тобто право на власні дії;
2) можливість вимагати відповідної поведінки від зобов’язаної особи, тобто право на чужі дії;
3) можливість звернутися до державних органів у разі невиконання зобов’язань іншою стороною правових відносин, тобто право на дії держави;
4) можливість користуватися на підставі даного права певним соціальним благом.
Юридичний обов’язок – це вид та міра належної поведінки суб’єктів. Елементами структури юридичного обов’язку є:
1) необхідність виконувати певні дії або утримуватися від них;
2) необхідність реагувати на законні вимоги правомочного суб’єкта;
3) необхідність нести відповідальність за невиконання цих вимог;
4) необхідність не перешкоджати правомочній особі користуватися тим благом, на яке вона має право.
Динаміка правових відносин залежить від юридичних фактів. Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин (наприклад, договір, акт призначення на посаду). Іноді для виникнення юридичних наслідків потрібна сукупність фактів (фактичний склад). Так, для виникнення пенсійних правовідносин необхідно досягти певного віку, мати стаж роботи, а компетентні органи повинні видати акт про призначення пенсії.
За