пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою забороняється й карається законом.
Відповідно до ст. 12 Конституції України, держава сприяє розвитку національної свідомості українців, які проживають за межами України, зміцненню зв’язків з батьківщиною та поверненню їх в Україну. Вона дбає про задоволення їх національно-культурних і мовних потреб.
Відносини в цій сфері врегульовані Законом «Про закордонних українців» від 4 березня 2004 р.
Закордонний українець – це особа, яка має українське етнічне походження або є походженням з України, але є громадянином іншої держави чи особою без громадянства і яку у визначеному законом порядку визнано закордонним українцем.
Українське етнічне походження – це належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження.
Практична реалізація політики України в цій сфері покладена на Національну комісію з питань закордонних українців при Кабінеті Міністрів України, до якої входять народні депутати, представники Адміністрації Президента та центральних органів виконавчої влади, а також громадських організацій, які опікуються питаннями закордонних українців. Національна комісія приймає рішення про надання, відмову або припинення статусу закордонного українця.
Заяви на отримання статусу закордонного українця подаються до закордонних дипломатичних установ України або до Міністерства закордонних справ. Такі заяви розглядаються у строк до 90 днів з дня реєстрації заяви в Національній комісії. У разі позитивного рішення щодо надання статусу закордонного українця особі видається посвідчення, а за відмови в наданні такого статусу – копія відповідного рішення. У такому випадку за особою залишається право повторного звернення щодо надання статусу закордонного українця.
Умовами надання особі статусу закордонного українця є: українська самоідентифікація; українське етнічне походження або походження з України; письмове клопотання отримати статус закордонного українця; досягнення 16-річного віку; відсутність громадянства України.
Підставою для відмови в наданні статусу закордонного українця особі є: дії, вчинені нею, які суперечать інтересам національної безпеки України; подання свідомо неправдивих даних або підроблених документів для отримання відповідного статусу; порушення інших вимог, передбачених Положенням про надання та оформлення посвідчення закордонного українця.
Закордонний українець, який перебуває в Україні на законних підставах, користується такими самими правами і свободами, а також має такі самі обов’язки, як і громадянин України, за винятками, встановленими Конституцією, законами України чи міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Захист основних прав і свобод закордонних українців є невід’ємною частиною зовнішньополітичної діяльності України.