нульовий варіант, за яким її громадянами визнавалися всі особи, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на її території. Завдяки цьому було уникнуто проблем, що мали місце в тих пострадянських країнах, де умовами набуття громадянства визнавалося знання державної мови (що визначалося складанням іспиту), визначений законом час постійного проживання на території держави тощо.
З урахуванням факту припинення існування СРСР як суб’єкта міжнародного права та геополітичної реальності, що констатувалося главами держав Росії, України і Білорусії, які були засновниками Союзу РСР та підписали Союзний договір 1922 р., 8 грудня 1991 р. було створено Співдружність Незалежних Держав (СНД). Угоду про її створення було ратифіковано Постановою Верховної Ради України 10 грудня 1991 р.
З метою юридичного закріплення суверенітету Україною були прийняті й такі закони, як: «Про економічну самостійність», «Про мови в Україні», «Про національні меншини в Україні», «Про міжнародні договори України», «Про громадянство України», «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» тощо.
5.5. Державні символи України
Державні символи (від грецьк. symbolon – знак, прикмета, ознака) – це офіційно визнані та закріплені у правових актах і свідомості членів суспільства знаки, які в лаконічній формі виражають одну або декілька ідей політичного та історичного характеру і символізують суверенітет держави. Головними їх функціями є: представницька, політична, ідеологічна, інтегруюча, комунікативна та соціальна. Особливо гостра потреба в символіці виникає в період конституювання соціальних груп, заснованого на психологічному механізмі ідентифікації, позаяк саме символи допомагають підтримувати групові зв’язки, репрезентують певну групу в інших системах зв’язків. Крім того, вони є формою комунікації між владою і суспільством, засобом їхньої зовнішньої і внутрішньої легітимації. Наруга над державними символами зумовлює відповідальність, передбачену законами держави.
Державні символи характеризуються тим, що вони:
а) як правило, зафіксовані в речовій, знаковій або звуковій формі;
б) здатні лаконічно відображати історичні або політичні ідеї, які посідають відповідне місце в державній ідеології, етнопсихології, системі загальнолюдських цінностей;
в) офіційно закріплені в Конституції та інших правових актах;
г) є обов’язковими для використання на території держави у визначених законом випадках;
д) використовуються у спосіб, визначений відповідними правовими актами.
Згідно зі ст. 20 Конституції України, найважливішими символами держави, які є засобами її юридичного уособлення та ідентифікації як суб’єкта влади в системі внутрішніх і міжнародних відносин, є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Крім того, офіційними символами держави є й державна мова, її грошові знаки, дії політичного характеру (процедури нагородження,