закріплення суверенітету України здійснювалось шляхом прийняття відповідних політико-правових актів.
16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України, в якій було проголошено державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
Слово «декларація» походить з латинської і означає «заява, повідомлення», а тому декларацією, як правило, називається офіційна заява, у якій доводиться до загального відома певний програмний акт, важлива державна подія.
Декларація про державний суверенітет України містить десять розділів, у яких проголошені основні принципи розвитку України як суверенної держави. Зокрема, в ній зазначається, що:
«Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого права на самовизначення;
– єдиним джерелом державної влади в республіці є народ України, від імені якого може виступати виключно Верховна Рада України;
– державна влада України є суверенною і здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову;
– Україна має своє громадянство і забезпечує рівність перед законом усіх громадян республіки;
– територія України є недоторканною і не може бути змінена або використана без її згоди;
– народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України;
– Україна самостійно встановлює порядок охорони природи та використання природних ресурсів;
– Україна самостійна у вирішенні питань науки, освіти і культури;
– Україна має право на власні Збройні Сили та має власні внутрішні війська і органи державної безпеки;
– Україна є суб’єктом міжнародного права і здійснює безпосередні відносини з іншими державами».
Спроба державного перевороту в Москві та заволодіння владою так званим ГКЧП поставили під загрозу і суверенітет України. З метою запобігання цьому 24 серпня 1991 р. був прийнятий Акт проголошення незалежності України, у якому зазначалось:
«Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р.:
– продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні;
– виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами;
– здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.
Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».
1