загнати її «в гроб», а вона здоров’я своє поклала, аби ти вивчився, а от і батько ввалюється…
…і по-третє, ти пропустив навчання (і не тільки в понеділок, але в понеділок були найважливіші пари) і потім доведеться відмазуватись, чому в тебе знову немає довідки з медпункту, а якийсь професор обов’язково згадає, що бачив тебе п’яним ще в п’ятницю на ґанку університетського корпусу в оточенні якихось підозрілих довговолосих «хіпі», і ви щось голосно кричали про якусь «Нірвану»…
Коротше кажучи, понеділок – невдалий день, не мій. Його, можна сказати, взагалі не існує для студента, який… Бо мій тиждень починається з фторняка.
Фторняк – це галасливий ранок на ґанку другого університетського корпусу, у колі найближчих друзів і подруг, з безупинними жартами, приколами, смішними новинами зі світу місцевої рок-н-рольної тусні. На пари можна лише заглянути – так, аби тебе побачили в університетських коридорах. В аудиторії заходити не обов’язково. Для певності треба поздоровкатись з двома-трьома професорами, млосно і з ледь помітним натяком посміхнутись красивій молодій викладачці латини, пару якої щойно прогуляв, зробивши при цьому вигляд надто заклопотаного невідкладними справами лідера студентського андеґраунду. Навідатися й до своєї групи, яка радісно тебе зустрічає, наче дорогого гостя з далекої закордонної країни. Декілька витончених компліментів найвродливішим і якимось недоступним однокурсницям, що віддаються тільки заїжджим бандитам, кілька непомітних (як тобі здається) промацувань сідниць менш вродливих, але запеклих твоїх фанаток, що віддаються «красівим мальчікам», переписування домашнього завдання у зовсім негарних одногрупниць, які віддаються тільки викладачам – за оцінки. Тепер можна й тікати знову на ґанок, а там…
Фторняк – це прекрасний осінній день в засипаному жовтим листям парку. Поруч друзі п’ють вино, розмовляють про музику, сміються, шурхаючи шузами по м’якому барвистому килиму, що ним осінь встелила землю. Радість переповнює груди, а в думках роїться безліч нових творчих планів, які щойно виокремилися з вашої розмови ніби й ні про що. Сонце весело купається в жовто-червоних кронах дерев, підморгуючи звідти на знак своєї згоди з вашими такими далекоглядними планами. Ти також підморгуєш сонцю і щільніше замотуєш на горлі шарфик, бо якраз подув прохолодний вітерець, наче нагадав про швидкоплинність тепла і світла і про прихід неминучої сірої та колючої південно-східної зими. Та це буде потім, а зараз ще добре, ще можна гуляти і пити просто на вулиці, ще можна ви вчати візерунки на цьому дивовижному килимі, в якому приємно втопають твої ступні…
Фторняк – це запальний вечір у вже значно розширеному дружньому колі на чиємусь гостинному флеті. Коло друзів поступово все збільшується і збільшується, наповнюючись новими творчими силами, здатними випити не тільки принесену кимось каністру розливного пива, що вже давно втратило різкість і смак, а й оті шість батлів портвейну, що ви запхали до ввімкненої