був дуже захоплений своєю справою.
Макс підійшов і зупинився в нікчеми за спиною. Гукати не став – нехай сам помітить. Нехай поверне голову.
За ті кілька місяців, що вони не бачилися, садівник – Макс жовчно скривив губи – виструнчився й посивів. Злиплі од поту пір’їни волосся на потилиці були якоїсь горобиної барви кольорів – це після колишньої воронячої чорності!
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.