учених, які цілеспрямовано займаються їх пошуком і відкриттям. Рік у рік ці активні і в деякій мірі азартні представники астрономічної спільноти кожної ночі сканують небо за допомогою своїх телескопів. І кожного року вони відкривають понад сотню нових комет та вже відомих, що просто повертаються до Сонця. Прізвища спостерігачів, які сповістять Міжнародний астрономічний союз про відкриття, і дадуть назву нововідкритому члену нашої Сонячної системи. І якщо ще кілька десятиліть тому абсолютний пріоритет у відкритті нових комет належав саме аматорам, то сьогодні це прерогатива професіоналів, а точніше – роботів-телескопів, які займаються автоматичним пошуком об’єктів зоряного неба, що швидко рухаються. Два найпотужніші автоматичні телескопи – це LINEAR (Lincoln Near-Earth Asteroid Research – Лабораторія з дослідження навколоземних астероїдів імені Лінкольна) та NEAT (Near-Earth Asteroid Team – Група з дослідження навколоземних астероїдів). Треба зазначити, що основним напрямком діяльності цих телескопів є пошук навколоземних астероїдів, що можуть становити небезпеку для нашої планети. А відкриття великої кількості комет є своєрідним побічним продуктом. Рекордсменом у відкритті комет, що дуже близько підходять до Сонця, стала автоматична станція SOHO (Solar and Heliospheric Observatory – Сонячна та геліосферична обсерваторія NASA).
Комета C/2004 F4(Bradfield) зближається із Сонцем. Фото: SOHO, NASA
До найяскравіших комет XX століття належать так звана Велика комета денного світла (1910 рік), комета Галлея (під час її повернення у тому ж 1910 році), комети Шелерупа-Маристані (1927 рік), Ікейя-Секі (1969 рік), Беннетта (1970 рік), Веста (1976 рік), Хіакутаке (1996 рік), Хейла-Боппа (1997 рік). Найяскравішими кометами ХІХ століття, ймовірно, були Великі комети 1811, 1861 та 1882 років. Раніше дуже яскраві комети спостерігалися в 1402, 1471, 1577 та 1743 роках. Найближче до нас підходила комета Галлея у 837 році. Під час цього повернення вона була найяскравішою.
Проте для багатьох із нас яскраві комети все ж залишаються просто гарним приводом підняти погляд догори і ще раз замислитися над величчю та довершеністю природи, що здатна створювати такі красиві та захоплюючі видовища!
Плутон: планета чи великий астероїд?
Десяту планету Сонячної системи Плутон варто розглянути окремо, бо на фоні сучасних суперечок про його статус існує питання: чи він дійсно є планетою, чи, може, це просто дуже великий астероїд?
Один тільки погляд на Плутон може фактично підтвердити сумніви деяких учених, про яких ми згадали трохи вище. Дійсно, він не такий великий, як газові гіганти, і зовсім не має колосальної газуватої атмосфери. Але ж його не можна віднести і до планет земної групи, бо він значно менший за них та майже не має скелястих порід. Плутон є найменшою великою планетою Сонячної системи та складається переважно з льоду.
Насправді розповсюджене твердження про те, що Плутон міг би бути просто великим астероїдом, криє у собі маленьку невизначеність. За сучасними уявленнями, пояс Койпера, що знаходиться за орбітою Нептуна, населяють переважно комети. Проте структура цих об’єктів напевне невідома, і цілком ймовірно припустити,