рештки архантропів в Україні поки що не виявлені, але відомі сліди їхнього існування у вигляді стійбищ. Пам’ятки, які були залишені найдавнішими людьми, відкриті поблизу сіл Лука-Врублівемька й Сокіл на Дністрі, під Житомиром та в Закарпатті – біля сіл Королеве, Рокосове. Окремі крем’яні знаряддя виявлені в Донбасі неподалік від міста Амвросіївка на річмі Кринка та на Харківщині поблизу міста Ізюм на Сіверському Дінмі.
Збиральниитво плодів, ягід, їстівних коренів та мисливство були першими заняттями людини.
Життя найдавніших людей було дуже небезпечним. Щоб разом здобувати їжу та захищатися від хижаків, вони кочували колективами, які в науці отримали назву первісного людського стада.
Коли ж з’явилися найдавніші люди?
За найновішими даними, люди з’явилися на Землі понад 2 мільйони років тому. Перша розумна істота – «людина вміла» (Homo habilis) – виникла внаслідок біологічних мутацій (змін на генному рівні) в Східній, Південно-Східній та Південній Африці, де до неї жили мавпи, що стояли на порозі олюднення, – австралопітеки («південні мавпи»). Дещо пізніше сформувалися інші типи людини – «людина, що ходить прямо» (Homo erectus), пітекантроп («мавполюдина»), синантроп («китайська мавполюдина») та ще деякі архантропи («найдавніші люди»), які розселилися вже в південній частині Азії та Європи.
Архантропи використовували кам’яні (переважно кремінні) знаряддя праці. Основним знаряддям було ручне рубило, що виготовлялося шляхом оббивання кам’яної заготовки з двох боків. Найдавніші люди вже знали вогонь і могли ним користуватися, але добувати його ще не вміли.
Приблизно 200–150 тисяч років тому виникла «людина розумна неандертальська» (Homo sapiens neanderthalensis, палеоантроп – «стародавня людина»). Скелет палеоантропа вперше був знайдений в долині Неандерталь поблизу Дюссельдорфа в Німеччині, звідки і його інша назва – неандерталець. Вимер цей вид людей близько 30 тисяч років тому.
Неандерталець був схожий на архантропа великими надочними валиками та похилим лобом. Але об’єм його мозку (1500 см3) був більшим, ніж у архантропа («людина вміла»-725 см3, «людина, що ходить прямо»-850 см3) та навіть у людини сучасного виду («людини розумної», Homo sapiens sapiens-1400 см3). Класичний неандерталець був невисокий на зріст (до 1,7 м). Знайдено досить багато неандертальських поховань (наприклад, в Криму – в печерах Кіїк-Коба і Старосілля та під навісом скелі Ак-Кая поблизу міста Білогорськ), що не тільки дають можливість реконструювати зовнішній вигляд неандертальців, але й свідчать про наявність у них релігійно-магічних уявлень. Скелети, як правило, лежали в ямах, які були вириті в долівках печер. Померлих ховали в позі людини, що спить. В неандертальських могилах знайдені кам’яні знаряддя, кам’яні подушки, шматки червоного окису заліза – вохри (можливо, червоний колір символізував кров та життя), залишки квіткового пилку. Це, напевно, були дари духам померлих родичів.
Палеоантропи вже володіли мовою. Але вона, скоріше за все, була примітивною.
Жили неандертальці невеликими групами кровних родичів.