східнослов’янських князів. Іноді самі ставали князями, але навряд чи вони були творцями давньоруської державності.
Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» розповідає, що у 862 р. приільменські словени, щоб уникнути міжусобної боротьби, покликали княжити варягів Рюрика (можливо, конунга Рерика Ютландського), Синеуса та Трувора. Рюрик «сів» у Новгороді, Синеус – в Білоозері, Трувор – в Ізборську. Головним опорним пунктом скандинавів була фортеця Ладога. Але столицею Північної Русі став Новгород, де у 879 р. й помер верховний конунг-князь Рюрик. Спадкоємцем престолу став малолітній Ігор (Інгвар) Рюрикович, регентом – Олег. У 882 р. Олег виступив у похід, взявши з собою багато словенських та варязьких воїнів, а також загони племен чудь (естів – предків естонців, родичів фінів), меря, весь (вепсів), кривичів. Військо Олега захопило Смоленськ, Любеч. Потім Олег підступно захопив владу в Києві. Київські князі Аскольд і Дір (за деякими даними – нащадки Кия, за іншими – дружинники Рюрика, їхні імена також германські) загинули. Новгородський князь Ігор, син Рюрика, був проголошений князем Києва та всієї Русі. Регент Олег зробив Київ столицею Давньоруської держави.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.