належить не північноамериканській Долині Смерті, а південноамериканській пустелі Атакама, що знаходиться в Чилі. Середньорічний рівень опадів тут становить менше 0,1 мм.
На північному материку середні температури січня змінюються від -36 °C на півночі Канадського Арктичного архіпелагу до +20 °C на півострові Флорида і Мексиканському нагір’ї. Червневі температури на Канадському Арктичному архіпелазі становлять лише +4 °C, тоді як на південному заході США вони сягають до +32 °C.
Найбільша кількість опадів буває на Тихоокеанському узбережжі Аляски і Канади та на північному заході США. Тут їх кількість становить від 2000 до 3000 мм на рік. У той же час на південному сході їх рівень знижується до 1000–1500 мм на рік, а в міжгірських долинах субтропічної і тропічної зон взагалі становить лише 100–200 мм. На північ від 40–44° північної широти на землю взимку лягає стійкий сніговий покрив.
Для Південної Америки здебільшого характерним є тропічний і екваторіальний клімат. На півдні він переходить до субтропічного і помірного.
Уся північна рівнинна територія Південної Америки має середньомісячні температури +20–28 °C. Влітку, у січні, вони знижуються на півдні до +10 °C, а взимку, у червні, на Бразильському плоскогір’ї – до +12, у Пампі – до +6, а на плато Патагонії – до +1 °C і навіть нижче.
Найбільша кількість опадів на рік припадає на схили Анд у Колумбії та в Південному Чилі – від 5до 10 тис. мм щорічно. У Західній Амазонії та на гірських схилах, що до неї прилягають, на східних схилах Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв їх буває 2 тис. мм на рік. На решті території сходу до 35° південної широти кількість опадів становить 1–2 тис. мм на рік, а на посушливих територіях Пампи, Патагонії, півдня Центральних Анд і тихоокеанському схилі між 4° і 27° південної широти їх випадає всього від 150 до 200 мм на рік і менше.
Більшість річок Південної Америки тече до Атлантичного океану. Крім Амазонки та Оріноко, до великих південноамериканських річок належать Парана і Парагвай. Ті річки, що течуть на плоскогір’ях, мають багато порогів. На рівнині ж вони здебільшого судноплавні.
Східні схили плоскогір’їв Анд і Амазонії вкриті густими вологими тропічними та екваторіальними лісами – гілеями. В них росте багато цінних дерев – гевея, червоне дерево, хінне дерево тощо. На інших рівнинах і плоскогір’ях розкинулися напівпустелі, степи і рідколісся. Південноамериканські степи називають пампасами і льяносами. Колись тут буяли рясні високі трави, в тому числі знамениті буйволова та пампаська трави. А тепер на місці пампасів тягнуться нескінченні рілля та пасовиська. У помірному поясі ростуть вічнозелені мішані ліси з домішкою листопадних дерев.
Ліси Амазонії, які часто називають сельвою, колись займали близько третини материка. Тепер лісовий покрив скоротився, але й досі у сельві є місця, до яких ще не дісталася людина, бо вони є важкодоступні.
На Північноамериканському материку живе багато тварин, яких нема більше ніде у світі. Це мешканець півночі мускусний бик, широковідомий бізон,