Стандартний інтерфейс розширення – PCI. Тобто в PCI-слоти найчастіше вставляються додаткові плати всередині системного блока, наприклад звукова карта. Але бувають додаткові плати, які розташовують ззовні, вони підключаються за допомогою USB. Через великий обсяг даних, які повинна обробляти відеокарта, швидкості звичайних інтерфейсів їй не вистачає. Відеоадаптери вставляються у AGP-слоти (Accelerated Graphics Port – прискорений графічний порт) – найшвидший зовнішній інтерфейс. Для підключення індикаторів, кнопок і динаміка, розташованих на корпусі системного блока, на материнській платі є спеціальні мініатюрні роз’єми-вилки. Схожі роз’єми використовують як контакти для перемикань (jumpers) при апаратній конфігурації системи.
Материнська плата
Інтерфейси для підключення зовнішніх пристроїв
Важливою характеристикою материнської плати є її форм-фактор, який визначає її геометричні розміри, розташування роз’ємів розширення і процесора, точок кріплення плати, а також тип роз’єму живлення плати і напруги живлення. Форм-фактор визначає тип корпусу і блока живлення.
Сьогодні ще часто можна зустріти інтерфейси, які були популярні в минулому. Це, наприклад, внутрішній інтерфейс ISA для звукових карт, модемів та інших плат всередині корпусу або інтерфейс для маніпулятора миша COM. Зараз до COM найчастіше підключають зовнішні модеми.
У корпусах зменшеного розміру типу slim використовуються плати старого (LPX) або нового (NLX) форм-факторів.
Більшість сучасних материнських плат є «зеленими» (green motherboard), тобто вони апаратно і програмно підтримують декілька економічних режимів зі зниженим енергоспоживанням.
Через те що робота будь-якої частини комп’ютера залежить від коректної та швидкої роботи материнської плати, її якість дуже впливає на якість роботи комп’ютера. Бо найшвидші та найкращі процесори, жорсткі диски та відеоадаптери просто не зможуть працювати разом, якщо цього не дозволить материнська плата.
Мікропроцесори
Комп’ютер може багато: лічити, писати, малювати. Може розмовляти, виконувати музику або показувати фільм. Але всі ці складні дії обов’язково діляться на прості: додавання, різниця, порівняння. І виконує ці дії процесор. Призначення центрального процесорного пристрою (CPU, Central Processor Unit, ЦПП) – управляти роботою ЕОМ за заданою програмою та виконувати операції обробки інформації. Інші процесори (наприклад графічний – GPU) виконують більш спеціалізовані дії (обробка відеоінформації).
Мікропроцесор являє собою надзвичайно велику інтегральну схему. До складу процесора входять такі пристрої: арифметико-логічний пристрій (АЛП), регістри процесорної пам’яті, пристрій управління (ПУ).
Процесор звертається до оперативної пам’яті за допомогою шини адреси, а дані отримує по шині даних.
Системну шину можна уявити як сукупність сигнальних ліній, що об’єднані за їх призначенням (дані, адреса, керування) і