що більшість із вас розв’язала це завдання. Правильна відповідь – В. А тепер спробуйте оце. Це останнє й найскладніше в тесті.
Правильна відповідь – А. Визнаю, я не міг визначити відповідь, припускаю, що більшість із вас також. Крис Ланґан, швидше за все, зміг. Коли ми кажемо, що люди на взір Криса Ланґана насправді видатні, то маємо на увазі, що їх наділено розумом, здатним розв’язати головоломку, подібну до цього останнього питання.
Багато років поспіль проводилася неймовірна кількість досліджень з метою встановити, яким чином результати тесту Рейвена пов’язані з успіхом у реальному житті. Людей, рівень інтелекту яких є в самому низу – менше від 70 балів, вважають розумово відсталими. 100 балів вважається за звичайний результат: щоб потрапити в коледж та закінчити його, вам треба набрати трохи більше. Тимчасом як для того, щоб потрапити й перемогти в досить сильному змаганні серед випускників, ви маєте набрати принаймні 115 балів. Загалом, що більше балів ви набираєте, то кращу освіту здобудете, то більше грошей заробите швидше за все і, вірите чи ні, то довше зможете прожити.
Однак тут криється підступ. Взаємозв’язок між успіхом та рівнем IQ працює лише до певної межі. Щойно хтось досяг рівня IQ близько 120 балів, набирання додаткових балів не перетворюється на перевагу в реальному світі, яку можна виміряти[8].
«Багато разів доведено, що людина з IQ у 170 балів мислить краще, ніж людина з рівнем IQ у 70 балів, – пише британський психолог Лаям Гадсон, – і це твердження також правильне, коли порівнювати тих, хто ближче, – 100 і 130 балів. Проте співвідношення не діє, якщо порівнювати двох людей із приблизно однаково високим IQ. Зрілий науковець і доросла людина з рівнем IQ 130 цілком можуть отримати Нобелівську премію, як і хтось із IQ 180».
Таким чином, зазначає Гадсон, рівень IQ схожий на зріст гравця у баскетболі. Хіба хтось, маючи зріст 167 см, дістає реальний шанс грати в професійний баскетбол? Навряд чи. Ваш зріст повинен бути принаймні 183 см, щоб грати на тому рівні, а ще краще мати зріст 187 аніж 185, а 189 краще аніж 187. Але після певного моменту зріст перестає бути важливим. Гравець зі зростом понад 200 см не є автоматично ліпшим за того, хто на кілька сантиметрів нижчий. (Зрештою, Майкл Джордан, найкращий гравець усіх часів, мав зріст 198 см.) Баскетболіст мусить бути достатньо високим. Це ж стосується інтелекту. Інтелект має поріг.
На початку оповіді про телевікторину «Один проти сотні» ми завважили, що IQ Айнштайна становив 150, а рівень IQ Ланґана – 195. Отож, IQ Ланґана на 30 % вище. Це не означає, проте, що Ланґан на 30 % розумніший від Айнштайна. Це нісенітниця. Усе, що ми можемо сказати, замислившись над складними речами, як, наприклад, фізика, це те, що вони обидва достатньо розумні.
Гадаю, ідея, що IQ має порогові величини, іде врозріз із вашою інтуїцією. Ми вважаємо, що, наприклад, нобелівські лауреати у сфері науки, мають найвищий рівень IQ з усіх можливих; що вони, ймовірно, люди, які дістали найвищі бали на вступних іспитах до коледжу, виграли всі можливі стипендії і мали такі видатні