лізингу.
Для державного реєстрування транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, додатково подають:
– свідоцтво про реєстрування транспортного засобу (технічний паспорт) та копію реєстраційної картки, що додають до свідоцтва про реєстрування транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку.
Які податки та платежі сплачують під час державного реєстрування авто?
Державне реєстрування транспортних засобів проводять за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державне реєстрування (перереєстрування), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Податок з доходів фізичних осіб складе: 1 % – якщо поточного року це перший продаж, та 5 % – якщо це другий.
Інші платежі залежать від конкретного авто та не є суттєвими з огляду на загальну вартість правочину.
Увага! У разі коли власники транспортних засобів мають заборгованість зі сплати штрафу за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, їм може бути відмовлено в проведенні державного реєстрування (перереєстрування), знятті з обліку транспортного засобу.
Чи може один із подружжя без згоди другого продати автомобіль, який було придбано ним у шлюбі?
Цивільним кодексом України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.
Але, відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Що таке право спільної сумісної власності?
Право спільної сумісної власности передбачає, що два або більше власників можуть однаково володіти, користуватись та розпоряджатись майном. Найпоширеніший випадок – це право власності на майно подружжя.
Таким чином, чоловік і дружина на рівних засадах є власниками, наприклад, такого майна, як автомобіль, квартира тощо. Важливим моментом для розуміння суті такого володіння є той факт, що право власності кожного поширюється на всю річ загалом, без визначення часток як у власності, так і речі в натурі (якщо вона подільна взагалі).
Інші умови права на володіння, користування та розпорядження майном можуть встановлювати за домовленістю між дружиною та чоловіком. Наприклад, таку домовленість може бути встановлено в шлюбному контракті.
Чи можуть договори щодо розпорядження майном бути посвідчені без згоди другого з подружжя?
Так,