не одержали вашого підтверджувального листа, – сказав секретар.
– Що за повернення? – запитала Мерібет.
– Ми надіслали вам повернення, – відповів секретар. – FedEx приймає квитанцію тринадцятого.
Мерібет тоді була в лікарні. Вона сказала секретареві, що передзвонить, і підійшла до столика у вітальні. Вона завжди розбирала пошту, сортувала її, оплачувала квитанції, а відтоді, як перестала це робити, на цьому місці нагромадилася досить велика купа листів.
Вона швидко відділила каталоги, пропозиції, статті від банків і поскладала рахунки в окремий стосик. Вона не знайшла нічого від податкової. А потім помітила грубезний конверт від FedEx, затиснутий між поштовою скринькою та стіною. На ньому була позначка ТЕРМІНОВО! Мерібет розірвала його. Усередині було повернення податків і лист із проханням для неї та Джейсона підписатися й надіслати назад до п’ятнадцятого.
Вона ще раз перевірила дату на конверті. 12 жовтня. Лист був тут більше як два тижні, у конверті від FedEx, адресований їм обом, а Джейсон і не подумав розкрити його.
Вона перетелефонувала до податкової, воліючи запитати, що їй робити, але секретар був на нараді. Вона зателефонувала Джейсонові на роботу. Він не відповів. Вона згадала про зустріч і написала йому листа, у якому попрохала ТЕРМІНОВО передзвонити.
«Тер-мі-но-во!» – написала вона.
Задзвонив її телефон. Вона почула гомер-пайлівський голос лікаря Стерлінґа на іншому кінці.
– У чому проблема? – спитав він.
– О, добридень. Я сьогодні прокинулася в дуже поганому стані.
– Як це?
– Виснаженою, слабкою. Мені болить у грудях.
– Коли ви активні чи пасивні?
– Пасивна.
– Відчуття схоже на те, яке було під час серцевого нападу?
– Ні. Воно більш штрикуче.
– Маєте задишку?
– Ні, не зовсім.
– Запаморочення?
– Мені не паморочиться, але я почуваюся… ненадійно. І знеможено. Гірше, ніж коли-небудь відтоді, як усе це почалося.
– Я б не турбувався через це. У вас нормальне серцебиття.
– А як щодо болю? Та виснаження. Крім того, маю головний біль.
– Здається, ви перебільшуєте.
– Хіба це безпечно? Я маю на увазі, що, можливо, у мене є якісь відхилення від норми? Я живу із двома чотирилітніми дітьми.
– Поки вас не торкнеться інфекція верхніх дихальних шляхів, це не смертельно.
– Це дуже заспокоює.
– Якщо ваші діти чимось схожі на моїх, то в них завжди є щось.
– Вони є переносниками інфекції.
– Якщо це дуже вас непокоїть, відправте їх кудись на кілька днів. Одначе це схоже на звичайнісінький стрес, а біль у грудях – то нормальний етап одужання.
– Мені справді недобре, – наполягала Мерібет. – Ви впевнені, що мені не варто прийти на прийом?
– Якщо ви думаєте, що це терміново, то приходьте до лікарні. У будь-якому разі, я запишу вас на прийом. Можете прийти завтра.
– Я зателефоную, якщо мені не поліпшає.
– Це вже схоже на план, Меріанн. – Він посміявся з рими.
– Мерібет,