Вальтер Функе із Потсдама.
Це ж прізвище для вас знайоме!
Ви справді – Функе?
Так, я справді Функе.
Посвідчення моє вам – ось.
А ось моя вам книжка:
«Гуманізм в системі Януша Корчака».
А ось вам дубль із фото.
Вальтер виймає з нагрудної кишені кілька фотографій, серед них і наче справжня копія з тої, яку показував Вчитель.
Це неймовірно. Просто неймовірно.
Вчитель дістає фото з своєї кишені і дивиться на обидва знімки – вони тотожні.
Так у житті насправді не буває.
Це сон якийсь – і приголомшливий,
І лютий водночас. Це я, мабуть, нездоровий.
До Вчителя і Вальтера підходить старий німецький педагог, що вів розмову. Він звіддаля стежив за діалогом і тепер підтримує Вчителя, що заточується.
Ні, ви здоровий, друже дорогий.
Я теж буквально приголомшений.
Єдине, що посвідчити я можу:
Це – здібний молодий колега наш
З Потсдама, Вальтер Функе.
Він закоханий у вас віддавна —
Все марить Павлищанами. І те потверджую,
Що батько його був гестапівцем
І воював на Східнім фронті.
Ми все це знаєм. Це знання – гірке.
І в синові ця гіркота важка
Горить під серцем – але щоб аж так
Звести вас вдвох на цій вузькій дорозі?
Кабінет ученої установи
В кабінеті – Мещерський і Вальтер, потім – Суханов.
Мене дивує, що і ви схопились
За цю фальшиву ниточку.
Та це ж фантом!
Та це ж суцільна вигадка!
Такий собі придуманий маяк!
Надували його, надували —
Надули, бач! Ви – їдете, чи ж варто?
Не можу не поїхати. Я чув
Про ваші погляди. Така полярність
Лиш інтригує, звісно.
В мене тема дисертації
«Корчак і радянська педагогіка».
В його книжках про Корчака
Не раз читав я – та і в його поглядах
Багато корчаківського, – хіба не так?
В нього потроху звідусюди.
Найменше – від самого себе.
У ньому компілятор аж заснидівся!
Входить Суханов. Кладе папки на стіл. Підходить до Вальтера і по-дружньому стискує за плечі.
Ну що, готові? На Світловодськ «ракетою»,
А там автобус будь-який у Павлищани
Всього за півгодини вас домчить.
Поїхав би я з вами, але ніяк.
Я завантажений, колега мій Мещерський
Теж в клопоті – статтю якраз
Готує проти вашого улюбленця,
А то б він ґречно супроводив вас.
Це – ваша Мекка. Я ж туди – ні кроку.
Я розвінчати цей сучасний міф
Вважаю необхідністю і честю.
Смішні, їй-право, ваші ці претензії.
Та він же в польоті живе,
Птах радості