Спочатку в Лізи була купа відмовок, але одного дня вона усвідомила, що насправді не може збагнути, чому поводиться так дивно.
Проте була якась причина для такої незрозумілої поведінки Лізи. І якась причина є у вас. Вам треба з’ясувати, що це, адже те, чого ви не знаєте, вам шкодить.
Подивіться уважно на своє життя, і, мабуть, ви побачите історію втрачених можливостей, що сягає самого дитинства.
Ваше минуле не визначатиме майбутнє, якщо ви зможете з’ясувати, чому у вас такі дивні стосунки з успіхом. І я хочу, щоб саме це ви почали зараз робити.
У верхньому лівому кутку аркуша вкажіть той вік, від якого, на вашу думку, можете почати відлік свого страху успіху. Якщо ви не впевнені, напишіть «5 років». Нижче розташуйте стовпчиком цифри, що позначають кожні наступні п’ять років до сьогодні. Згадайте та запишіть поряд із кожним віком усе, що ви робили, аби уникнути бажаного. Якщо не пам’ятаєте явних випадків власного саботажу проти самих себе, занотуйте все важливе, що, на ваш погляд, трапилося з вами в той період. Можливо, на вас очікують сюрпризи.
Ось що згадала Беверлі, 31 рік, офіс-менеджер в агентстві нерухомості:
«5 років: Я робила все, що захочу. Навчилася читати! Жодних проблем.
10: Брат почав ставитися до мене дуже погано. Він перестав бути моїм другом. Я сама гралася у своїй кімнаті. Намагалася триматися в тіні, аби мене не помічали.
У школі я дуже багато розмовляла з друзями на уроках і мала проблеми з учителькою. Я намагалася поводитися тихенько, але постійно забувала про це. У мене з’явилося відчуття, що люди, які мені не посміхаються, мене не люблять. Тому я намагалася всіх розсмішити.
15: Я почала страшенно цікавитися хлопцями. Вони не хотіли зустрічатися з розумними дівчатами, тому я старалася здаватися дурепою в їх присутності, але, захопившись тим, про що вони говорили, традиційно забувала тримати рота на замку. Я відчувала, що мені бракує якихось рис, які змушують хлопців нас любити.
20: Я вступила до коледжу й нарешті стала популярною, але мене це не радувало. Хлопцям я, здається, серйозно не подобалася, їх просто цікавив секс. Думаю, я хотіла, щоб хтось по-справжньому в мене закохався.
Уперше в мене з’явилися погані оцінки, і я усвідомила, що втрачаю інтерес до навчання. Я просто не бачила сенсу продовжувати далі вчитися.
Пізніше, коли я нарешті закінчила коледж, мене охопила якась депресія. Я могла б піти до магістратури, але махнула на це рукою. Усе одно я не здатна була вирішити, що б хотіла вивчати.
25: Попрацювавши на півставки в кількох місцях, я стала офіс-менеджером. Відтоді там і працюю.
Беверлі закінчила свою хронологію у двадцять п’ять років, тому що тоді, на її думку, самосаботаж став для неї вже звичною справою.
Однак коли цю вправу виконувала сорокатрирічна Марсія, педагог із постановки голосу, вона не виявила жодних проблем до того часу, як їй виповнилося двадцять п’ять! Попри важке дитинство з батьками-алкоголіками, вона була рішуче